Іващуки
Іващуки́ — село в Україні Козинської сільської громади Дубенського району Рівненської області. Населення становить 452 осіб. Іващуки до 2016 були адміністративним центром одноіменної сільської ради, до якої входили села Білогорівка, Бригадирівка, Зарічне.
| село Іващуки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Дубенський район |
| Рада | Козинська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1855 |
| Населення | 452 |
| Площа | 0,715 км² |
| Густота населення | 632,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35523 |
| Телефонний код | +380 3633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′58″ пн. ш. 25°25′36″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
220 м |
| Водойми | Пляшівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35530, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с.Іващуки |
| Карта | |
  Іващуки | |
 Іващуки | |
| Мапа | |
| |
Історія
Перша писемна згадка про село Іващуки відноситься до 1855 року. Тоді, після третього поділу Польщі село, як і вся Волинь, входило до складу Росії, віднесено до Дубенського повіту Волинської губернії.
Під час воєнних дій Першої світової через село проходила лінія фронту. Багато сімей у 1915 році евакуювалося до Криму. У 1916 році вони благополучно повернулися у рідне село і почали відновлювати зруйновані господарки.
Під час Другої світової війни на фронті воювало 78 жителів села. Їх імена викарбувані на пам'ятнику загиблим односельчанам, який знаходиться у невеликому сквері в центрі села. Від німецько-нацистських загарбників село визволяла дивізія під командуванням генерала Корнєєва, яка входила до складу І Українського фронту.
Післявоєнний період
В 1948 році організовано колгосп «Червона зірка». Першим головою колгоспу став А. К. Панчук. З часом мінялася назва господарства: імені Кагановича, «Маяк».
В 1967 році у селі було побудовано восьмирічну школу, торговий комплекс, клуб.
Протягом п'яти років (з 1965 по 1970) у селі виросло більше тридцяти нових будинків.
У 1973 році в селі мешкало 534 людини, нараховувалось 134 двори. За високі показники сільськогосподарського виробництва колгосп «Маяк» було нагороджено орденом Трудового Червоного прапора. З'явилися орденоносці серед колгоспників. Це ланкова М. М. Костюк, комбайнер Г. М. Сова, доярка Г. С. Зубкевич, водії П. П. Сова, І. С. Головчук та багато інших.
Сучасний стан
Нині на місці господарства «Маяк» працює агрофірма «Трипілля», що орендує землі й майно. У селі працює сільська рада, бібліотека, школа І-ІІ ст, фельдшерсько-акушерський пункт, культурно-дозвіллєвий комплекс. У 1982 році у селі створено ансамбль народної пісні, який удостоєний звання «Народний аматорський вокальний ансамбль української пісні».
У 1986 році у селі відкрито Дім молитви. У 1992 році — Свято-Георгіївську церкву, а 2012 року поруч освячено новий золотоверхий храм. Село стало газифікованим.