Ігаль Амір
Ігаль Амір (івр. יגאל עמיר; 23 травня 1970, Герцлія) — ізраїльський ультраправий політичний екстреміст[1][2][3][4][5], що здійснив замах на прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабина, смертельно поранивши його 4 листопада 1995 року на демонстрації в Тель-Авіві.
Дата народження: | 23 травня 1970 (51 рік) |
---|---|
Місце народження: | , Герцлія |
Громадянство: | Ізраїль |
Приналежність: | ультраправий |
Робота: | учасник демонстрацій проти угод в Осло |
Злочини | |
Злочини: | убивство Іцхака Рабина |
Період вчинення: | 4 листопада 1995 року |
Регіон вчинення: | , м. Тель-Авів |
Мотив: | «захищав народ Ізраїлю від угод в Осло». |
Дата арешту: | 4 листопада 1995 року |
Звинувачувався в: | убивстві Іцхака Рабина |
Визнаний винним у: | убивстві Іцхака Рабина |
Покарання: | довічно + 14 років позбавлення волі |
Статус: | ув'язнений |
І.Амір мотивував свої дії тим, що «захищав народ Ізраїлю від угод в Осло».
Біографія
Ігаль Амір народився в єврейській родині в ізраїльському місті Герцлія, в сім'ї було восьмеро дітей. Його батьки репатріювалися з Ємену. Ігаль навчався в релігійній школі єшиві.
Службу в піхотних військах Армії Оборони Ізраїлю — в бригаді «Голані» поєднував з навчанням в єшиві (в рамках особливої програми хесдер).
Після служби в армії був направлений по лінії «Натів» (Бюро по зв'язках з євреями СРСР) вивчати юдаїзм в Ризі (тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ларисою Трембовлер. Після повернення до Ізраїлю навчався на юридичному факультеті Університеті імені Бар-Ілана. Брав участь в організації демонстрацій проти угод в Осло.
Вбивство Іцхака Рабина
4 листопада 1995 року Ігаль Амір після багатотисячного мітингу в підтримку мирного процесу на Площі Царів Ізраїлю (зараз площа Іцхака Рабина) в Тель-Авіві біля автомобіля трьома пострілами застрелив главу ізраїльського уряду Іцхака Рабина. Через 40 хвилин І.Рабин помер від ран в лікарні «Іхілов».
Покарання
За вбивство І.Рабина він засуджений до довічного ув'язнення і ще 14 років позбавлення волі. Утримувався у в'язниці Аялон. А з жовтня 2008 року перебуває у в'язниці Міцпе-Рамон.
Брат Ігаля, Хага Амір, був звинувачений у співучасті в убивстві Рабина і плануванні терористичних дій щодо палестинців. Він був засуджений до 16-річного терміну ув'язнення і вийшов на свободу 4 травня 2012 року, відсидівши 16,5 років[6]. Після виходу з в'язниці заявив, що не розкаюється і пишається тим, що зробив[7].
Сім'я
- Дружина (з серпня 2004 року) — Лариса Трембовлер[8],репатріантка з СРСР, історик. Має чотирьох дітей від попереднього шлюбу[9].
Одна з дочок Лариси, Авіталь, в 2010 році вийшла заміж за Аміт Аміра — молодшого брата Ігаля Аміра[10].
- Син — Йінон Елія Шалом, народився 28 жовтня 2007 року. Церемонія обрізання була проведена у в'язниці, в присутності Ігаля, 4 листопада 2007 року, в день 12-ї річниці вбивства Іцхака Рабина.
Історії кохання Ігаля Аміра і Лариси Трембовлер присвячений повнометражний документальний фільм «На пороге страха», створений відомим латвійським режисером Герцем Франком у співавторстві з Марією Кравченко. Фільм знімався протягом десяти років, його прем'єра відбулася в 2014 році[9].
Примітки
- Известия. Любовь Ларисы Тримбоблер к убийце Исхака Рабина взбудоражила весь Израиль. Елена ШЕСТЕРНИНА.
- Алек Д. Эпштейн. В ЗАЛОЖНИКАХ У ТЕРРОРИЗМА: ПОЛУВЕКОВОЙ БЛИЖНЕВОСТОЧНЫЙ ОПЫТ И ВЫВОДЫ ИЗ НЕГО. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 25 березня 2017.
- ТЕРРОРИЗМ И КОНТРТЕРРОРИЗМ НА БЛИЖНЕМ ВОСТОКЕ. УБИЙСТВО ИЦХАКА РАБИНА. Варбанец П. А.
- Моше Фейглин. «Там, где нет людей…». Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 25 березня 2017.
- Человек, который перенёс Стену плача. Узи Вайль.
- NEWSru.co.il — новости Израиля:: Хагай Амир освобожден из тюрьмы после 16 лет заключения
- ynet חגי עמיר שוחרר מהכלא וסימן «וי»: לא מתחרט — חדשות
- Larisa Amir's Journal
- На российском кинофестивале состоится премьера фильма о жене убийцы Ицхака Рабина Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine. // Глобальный еврейский On-line центр Jewish.ru — 9 декабря 2014.
- Младший брат Игаля Амира женился на дочери Ларисы Амир (Трембовлер) // NEWSru.co.il (Новости Израиля), 21 марта 2010.