Ізабелла Валуа (королева Англії)

Ізабелла Французька (фр. Isabelle de France) або Ізабелла де Валуа (фр. Isabelle de Valois; 9 листопада 1389[3] — 13 вересня 1409)[4] — друга дружина короля Англії Річарда II. Після його смерті повернулася до Франції і вийшла заміж за Карла І, герцога Орлеану.

Ізабелла Валуа
фр. Isabelle de France
 
Народження: 9 листопада 1389[1]
Париж, Королівство Франція
Смерть: 13 вересня 1409 (19 років)
Блуа
Поховання: Couvent des Célestinsd
Країна: Франція
Релігія: католицтво
Рід: Валуа
Батько: Карл VI Божевільний[2]
Мати: Ізабелла Баварська[2]
Шлюб: Річард II[2] і Карл I[2]
Діти: Joan of Valois, Duchess of Alençond

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ізабелла була другою з дочок французького короля Карла VI і Ізабелли Баварської. Згідно зі збереженими свідченнями сучасників принцеса була гарною і володіла вишуканими манерами[3].

В жовтні чи листопаді 1396 року в Кале відбулося весілля Ізабелли Французької і Річарда ІІ Англійського. Завдяки цьому союзу було продовжене тимчасове перемир'я між Англією і Францією у період Столітньої війни[5], окрім того за наречену було отримане багате придане у розмірі 800 тисяч франків золотом[6]. Не дивлячись на те, що їх шлюб був заключений за політичними мотивами, подружжя відносилося один до одного із симпатією.

Після весілля королева жила у в Віндзорському замку. Через те, що принцеса була юною, шлюб не був завершений належним чином[5]. У травні 1399 року Ізабелла переїхала у замок Уоллінгфорд (англ. Wallingford Castle), а Річард тим часом провів військову кампанію в Ірландії. Скориставшись його відсутністю із вигнання повернувся Генріх IV. При підтримці багатьох дворянських родів він організував заколот проти Річарда в результаті якого король був звергнутий у вересні 1399 року і ув'язнений в Тауер. Ізабелла втекла з Уоллінгфорду, була схоплена за наказом Болінгброка і відправлена у Соннінг, (англ. Sonning), маленьке село поблизу Редінгу.

Весілля Річарда II і Ізабелли Валуа. Міниатюра з «Хронік» Фруассара, XV ст.

Після загадкової смерті Річарда в лютому 1400 року, французька рада регентів при недієздатному Карлі VI, вимагала відновити її в правах королеви, на що новий король Генріх IV відповідав, що Ізабелла залишиться в Англії як королева-вдова, допоки їй не знайдуть пару. Він мав намір видати її заміж за свого сина, принца Генріха, але дізнавшись про це, Ізабелла опиралася. Одягнувшись в траур, вона відмовилася прийняти цю пропозицію[7], і врешті-решт король погодився відпустити її назад до Франції, при умові, що її придане залишиться в англійській казні[8].

Через декілька років після повернення на Батьківщину, 29 червня 1406 року, королева-вдова обвінчалася зі своїм кузеном Карлом, герцогом Орлеану, а 13 вересня 1409 року вона померла після народження дочки Жанни.

Родовід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Іоанн II Добрий[9]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Карл V Мудрий[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Бона Люксембург[9]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Карл VI Божевільний
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. П'єр I де Бурбон[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Жанна де Бурбон[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ізабелла Валуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Стефан ІІ[11]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Стефан III[12]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Єлизавета Сицилійська[11]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Ізабелла Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Бернабо Вісконті[13]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Таддея Вісконті[12]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Беатріче делла Скалла[13]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. Kindred Britain
  3. Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 10-11
  4. Isabelle de France (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
  5. RICHARD II, King of England (англ.). luminarium.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
  6. Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 15
  7. Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 28-29
  8. Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 32
  9. Anselm, 1726, с. 105–106.
  10. Anselm, 1726, с. 109–110.
  11. Riezler, Sigmund Ritter von (1893), "Stephan III.", Allgemeine Deutsche Biographie (ADB) (in German), 36, Leipzig: Duncker & Humblot, pp. 68–71
  12. Anselm, 1726, с. 111–114.
  13. Tuchman, Barbara W. (1978). A Distant Mirror. New York: Alfred A. Knopf Inc. с. 145. ISBN 9780394400266.

Література
  • Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest. — Philadelphia : Blanchard and Lea, 1848. — Vol. 3. — P. 253.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.