Карл VI Божевільний

Карл VI Божевільний (зрідка — Обожнений, фр. Charles VI le Fol, ou le Bien-Aimé; 3 грудня 1368 — 21 жовтня 1422) — король Франції з династії Валуа в період з 1380 року по 1422 рік, батько французького короля Карла VII Звитяжного, тесть англійського короля Генріха V.

Карл VI Божевільний
фр. Charles VI
Карл VI Божевільний
Король Франції
Коронація: 4 листопада 1380
Попередник: Карл V Мудрий
Наступник: Карл VII Звитяжний
 
Народження: 3 грудня 1368(1368-12-03)
Париж
Смерть: 21 жовтня 1422(1422-10-21) (53 роки)
Париж
Поховання:
Абатство Сен-Дені, Париж, Франція : 
Країна: Франція
Релігія: християнство і Західне християнство
Рід: Валуа
Батько: Карл V Мудрий
Мати: Жанна Бурбон
Шлюб: Ізабелла Баварська
Діти: Ізабелла, Жанна, Марія, Мішель, Людовик, Жан, Катерина, Карл
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Коронація Карла VI Божевільного

Життєпис

Правління психічно хворого Карла VI ознаменувалося запеклою боротьбою тодішніх феодальних групувань: бургундців і арманьяків. Король захворів у квітні 1392 року на якусь тривалу гарячку, що згодом перейшло у напади божевілля. Після цієї гарячки король час від часу страждав на хворобливу дратівливість, виходив з себе через будь-який гучний або різкий звук[1], але досить швидко заспокоювався. Але в липні 1392 року в нього стався перший напад безумства, під час якого він вбив мечем свого пажа, одного з супроводжуючих, поранив ще 3-х лицарів божевілля та кинувся на свого рідного брата, якому пощастило втекти. Лише через годину короля роззброїли та знерухомили. У подальшому напади стали частими, проходили періодами від 3 до 9 місяців і чергувалися трьох-п'ятимісячними періодами нормального життя. Можливо, що це був нелікований абсцес або пухлина чи киста мозку. Не виключають також, що це був спадковий психічний розлад (на який страждала його мати), або, навіть, отруєння ріжками, які періодично йому підсипали люди, яких підкупив його брат герцог Орлеанський, який хотів зайняти французький трон. Усього король переніс від 44 до 52 таких нападів безумства.

Протягом Столітньої війни в 1418 році його захопили в полон союзники англійців бургундці. Його 15-річний син (який став по смерті батька королем Карлом VII) проголосив себе регентом короля. Але Карл VI у полоні в 1420 році підписав з англійцями договір в Труа, за яким його регентом ставав англійський король Генріх V, який став чоловіком його доньки Катерини. Спадкоємцем в обхід дофіна Карла мав стати майбутній син від шлюбу Генріха V і Катерини. Цим планам об'єднання двох європейських корон не судилося збутися лише завдяки раптової смерті Генріха V ​​і услід за цим смертю Карла VI.

Сім'я

Дружина

Діти
  1. Карл (25 вересня — 28 грудня 1386) — спадкоємець французького трону від народження до смерті. Названий на честь батька, хрещений 17 жовтня 1386 архієпископом Руану Гійомом де Лестранж. Помер немовлям, у віці 3-х місяців.
  2. Іоанна (нар. 14 червня 1388(13880614) — 1390) — померла в дитинстві.
  3. Ізабелла (нар. 9 листопада 1389(13891109)[2] — 13 вересня 1409) — королева-консорт Англії (з 31 жовтня 1396 по 30 вересня 1399), дружина Річарда ІІ. Герцогиня-консорт Орлеану (з 23 листопада 1407 по 13 вересня 1409), дружина герцога Карла І. Померла при пологах своєї єдиної дочки Іоанни, у віці 19 років.
  4. Іоанна (нар. 24 січня 1391(13910124) — 27 вересня 1433) — герцогиня-консорт Бретані (з 9 листопада 1399 по 27 вересня 1433), дружина герцога Іоанна VI.
  5. Карл (нар. 6 лютого 1392(13920206) — 13 січня 1401) — спадкоємець французького престолу від народження до смерті. Помер у віці 8-ми років.
  6. Марія (нар. 24 серпня 1393(13930824) — 19 серпня 1438) — пріореса аббатства в Пуассі. На момент народження Марії, її батько почав страждати приступами божевілля. Матір Марії, вирішила присвятити дочку церкві, в надії на одужання чоловіка[3]. Марія відправилась в монастир Пуассі 8 серпня 1397 і стала монахинею 26 травня 1408.
  7. Мішель (нар. 11 січня 1395(13950111) — 8 липня 1422) — герцогиня-консорт Бургундії (з 10 вересня 1419 по 8 липня 1422), дружина герцога Філіппа ІІІ.
  8. Людовик (нар. 22 січня 1397(13970122) — 18 грудня 1415) — спадкоємець французьго трону (з 13 січня 1401 по 18 грудня 1415)
  9. Іоанн (нар. 31 серпня 1398(13980831) — 4 квітня 1417) — спадкоємець французького трону (з 18 грудня 1415 по 4 квітня 1417).
  10. Катерина (нар. 27 жовтня 1401(14011027) — 3 січня 1437) — королева-консорт Англії (з 2 червня 1420 по 31 серпня 1422), дружина короля Генріха V, матір останнього короля з династії Ланкастерів Генріха VI. Вдруге вийшла заміж за Уельського землевласника та солдата Оуена Тюдора, їх онук Генріх VII став першим королем Англії, з династії Тюдорів.
  11. Карл (нар. 22 лютого 1403(14030222) — 22 липня 1461) — король Франції (з 21 жовтня 1422 по 22 липня 1461). Очолив опір англійцям під час Столітньої війни; при вирішальній участі Жанни д'Арк відбувся перелом в ході війни, Карл зміг коронуватися в звільненому Реймсі, а потім і майже зовсім очистити континентальні володіння Франції від англійців.
  12. Філіпп (нар. 10 листопада 1407(14071110)) — помер зразу після народження.

Бастарди
  1. Маргарита (1407 — січень 1458) — з 1428 дружина сеньйора Монтегю, Бельвіля, Сенешаля і Сентонжу Іоанна ІІІ.

Див. також

Примітки
  1. У медицині носить назву гіперестезія.
  2. http://storyfiles.blogspot.com/2014/12/blog-post_22.html
  3. Kerrebrouck (Valois), p. 125 footnote 40, referring to Françoise Autrand «Charles VI le roi fou» in L'Histoire no 27 Oct 1980 pp 61-62.

Джерела
  • Рыжов К. Западная Европа. — М., 2001. (из серии «Все монархи мира») (рос.)
  • Charles VI le Fou ou le Bien-Aimé ou l'Insensé (né le 3 décembre 1368, mort le 21 octobre 1422) (Roi de France: règne 1380—1422) (фр.)
  • Charles VI roi de France — le Fou (03/12/1368 — 21/10/1422) (фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.