Ізарський Олекса
Олекса Ізарський | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | Олексій Григорович Мальченко | |||
Псевдо | Олекса Ізарський, Ол. Із., О. Погар | |||
Народився |
30 серпня 1919 Полтава, УНР | |||
Помер |
28 березня 2007 (87 років) Клівленд, штат Огайо, США | |||
Громадянство | СРСР, США | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | прозаїк, літературознавець, перекладач | |||
Alma mater | Факультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | роман, повість, нарис | |||
Magnum opus | цикл творів про родину Лисенків | |||
Сайт: сторінка | ||||
|
Оле́кса Іза́рський (інші псевдоніми: Ол. Із., О. Погар; справжнє прізвище Олексі́й Григо́рович Ма́льченко; 30 серпня 1919, Полтава — 28 березня 2007, Клівленд) — український письменник-романіст, літературознавець, перекладач.
Біографічні відомості
Народився в Полтаві в родині банківського службовця та лікарки. Середню освіту (зокрема, знання німецької та французької мов) здобув приватно в Полтаві. Вищу освіту здобув, навчаючись у 1937—1941 роках у Київському університеті (романо-германський відділ).
1942 року в окупованій Полтаві почав писати повість «Ранок», яку завершив 1943 року в Кам'янці-Подільському, видав 1963 року в Мюнхені.
Восени 1943 року разом із батьками емігрував на Захід. Після війни жив у Діссені та Мюнхені.
Наприкінці 1940-х років після смерті батька із матір'ю та братом переїхав до США, оселився в Клівленді.
Тільки 1999 року до 80-ліття письменника Полтавська філія Суспільної служби України видала першу книгу Олекси Ізарського в Україні — роман «Полтава». До цього книжки Олекси Ізарського видавалися лише за кордоном.
Творчість
Початок літературної діяльності
Олексій Мальченко рано зацікавився літературною творчістю. Розпочав її зі щоденників. У 1930-х роках входив до літературного гуртка при Полтавській центральній науковій бібліотеці, яким керував Пилип Капельгородський. Він перший звернув увагу на обдарованого юнака. Заохочений Капельгородським, Олексій ще в шкільні роки написав роман «Мій дід», який мав би бути початком серії повістей і романів про Віктора Лисенка.
Першою опублікованою книжкою Ізарського став літературно-критичний нарис «Рільке на Україні» (Філадельфія, 1952; перекладено німецькою мовою).
Сімейна хроніка
Повість «Ранок» поклала початок циклу белетристичних творів — своєрідної родинної хроніки про духовне становления Віктора Лисенка, його рідних, викладачів, товаришів, а потім про життя родини Лисенків у Німеччині, де вони опинилися під час війни та жили в повоєнні роки.
Другу книжку цієї серії «Віктор і Ляля» (Мюнхен, 1965) присвячено шкільним рокам головного героя.
Наступні романи:
- «Ранок» (1963),
- «Київ» (1971, навчання в університеті),
- «Полтава» (1977, період окупації),
- «Чудо в Мисловицях» (1967, перебування Лисенків у Шлезьку в 1944 році),
- «Саксонська зима» (1972),
- «Літо над озером» (1981, життя сім'ї в Баварії),
- «Столиця над Ізаром» (інша назва «Мюнхен», завершена 1986).
У творах, присвячених життю Лисенків за межами України, Олекса Ізарський прагнув показати долю людей, що вирвалися із «соціалістичного раю» і вперше вільно глянули на світ (як пише автор, «не крізь російські окуляри»).
Твори Ізарського стали своєрідним протиставленням «великій радянській літературі», фальшивій за своєю суттю. Усі книги «лисенківського циклу» творять певну єдність, через яку проходить образ (великою мірою автобіографічний) Віктора Лисенка. Центральною проблемою є його ставлення до України, її національних проблем.
Проза Ізарського позначається оригінальністю письма (Ігор Качуровський називає «орнаментальною» що означає «умовне віддалення від предмета»), асоціативністю думок і образів, вишуканістю висловів, багатством метафор, порівнянь, інших художніх засобів зображення.
За визначенням Анни-Галі Горбач, письменник «працює не для сьогодення, а бачить свій вклад в українську літературу з широких перспектив майбутности».
Інші жанри
Крім художньої прози, Ізарський багато років (особливо в 1940—1970-х) виступав з літературними статтями, уривками із щоденників, рецензіями, оглядами, спогадами про зустрічі з українськими та німецькими письменниками тощо. Їх друкували газети та журнали «Час», «Українська трибуна», «Сучасність», «Українська літературна газета» та ін.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 3. — С. 857.
- Ротач Петро. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції: Короткий бібліографічний довідник. — Полтава, 1998.
- Лавріненко Юрій|Юр. Л(авріненко). О. Ізарський. Ранок. — Рецензія // Листи до приятелів. 1964. — № 3-4. — С. 39.
- Костюк Г. З літопису літературного життя в діяспорі. — Мюнхен, 1971. — С. 25.
- Горбач Анна-Галя. Зустріч українця з Німеччиною: (Ізарський. Чудо в Мисловицях) // Сучасність. — 1967. — № 11. — С. 119-122.
- Рудницький Л. Література з місією // Слово і час.- 1992. — № 2- с. 45;
- Качуровський I. Проза Олекси Ізарського // Сучасність. — 1996. — № 3-4 — С. 163-170.
- Галян Галина. Помер Олекса Ізарський (1919—2007) (Олексій Мальченко) // Свобода. — 2007. — Число 24. — 15 червня. — С. 26.
- Доценко Р. Полтавський «ізарець» // Літературна Україна. — 2007. — 23 серпня. — С. 7.
- Доценко Р. Прощання — перед майбутніми зустрічами // Наше життя. — Нью-Йорк: Видає Союз українок Америки. — 2007. — № 11 (листопад). — С. 9-8, 28.
- Качуровський І. Проза Олекси Ізарського // Сучасність. — 1996.№ 3-4. — С. 163—170.
- Костюк Г. Українська еміграційна проза за 1965 рік // У світі ідей і образів. Вибране. –Сучасність, 1983. — С. 425—428.
- Мацько В. Пріоритетні жанрові модуси в діаспорній прозі XX століття // Мацько В. Українська еміграційна проза XX століття. — Хмельницький: ПП Дерепа І. Ж., 2009. — С. 117—275.
- Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади. — Полтава: Верстка, 2000. –С.429-443.
- Юриняк А. Про роман «Київ» Ізарського // Критичним пером. — Лос-Анджелес, 1974. — С. 75-80.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості // Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.