Іларіон (Кондратковський)

Народився у Воронежі. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. По закінченні академічного курсу був у Києво-Печерській лаврі проповідником і регентом лаврської канцелярії.

У 1768 році, в Глухові, познайомився П. А. Румянцевим і за його бажанням був призначений головним священиком у його армії.

Після звільнення від служби у військах, 30 січня 1773 року, Іларіон був висвячений на архімандрита Київського Межигірського монастиря, звідки в 1775 на рік переїздить в Калязін Макарієв, Тверської єпархії.

17 липня 1776 Іларіон хіротонізований в Москві в єпископа Переяславського та Бориспільського. Заставши свою єпархію з вкрай незначною кількістю церков, внаслідок відділення значного числа останніх до новоствореної єпархії Славенської, єпископ Іларіон виклопотав зарахування до своєї єпархії близько півтораста задніпрянських парафій від єпархії Київської.

По кончині 9 серпня 1783 Київського митрополита Гавриїла Кременецького близько трьох місяців управляв митрополією.

27 березня 1785 переведений в новостворену єпархію Новгород-Сіверську, а колишня його єпархія була розділена між сусідніми єпархіями.

1 вересня 1797, за скасуванням Новгород-Сіверської єпархії, Іларіон був призначений єпископом Білоруським і Могилевським, але не поїхав туди. 24 жовтня 1797 звільнений з збереженням платні в Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир, яким керував до смерті, 12 січня 1799 року.

• Иларион (Кондратковский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)