Ілля Ярославич

Ілля́ Яросла́вич (дав.-рус. Ильꙗ Ꙗросла́вицъ; ? — 1020[1]) — князь новгородський (10191020)[1]. Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Ярослава Мудрого і його першої дружини Анни.

Ілля Ярославич
Князь новгородський
 
Смерть: 1020
Великий Новгород, Київська Русь
Національність: русин
Рід: Рюриковичі
Батько: Ярослав Мудрий
Мати: Інгігерда

Біографія

Ілля згадується лише в Новгородському літописі молодшого ізводу: «А се по святомъ крещении, о княжении киевьстѣмъ…» перед посадником Костянтином Добриничем і князем Володимиром Ярославичем:

И родися у Ярослава сынъ Илья, и посади в Новѣгородѣ, и умре. И потомъ разгнѣвася Ярославъ на Коснятина, и заточи и; а сына своего Володимира посади в Новѣгородѣ[2].


І родився в Ярослава син Ілля, і посади в Новгороді й умер. І потім розгнівався Ярослав на Костянтина, і заточив його; а сина свого Володимира посадив у Новгороді.

На думку Олександра Назаренка був новгородським князем з серпня 1018 до 1019/1020 року[3]. Близького датування дотримується Леонтій Войтович10191020 роки[1]. Валентин Янін відносить княжіння до 10301034 років[4].

Назаренко також виснув гіпотезу, що Ілля був «сином короля Русі», жінкою якого була Естрід (Маргарита) Данська (від її шлюбу з ярлом Ульвом веде початок династія Естрідсенів, що правили в Данії). Тоді шлюб, на його думку, міг бути укладений лише близько 1019 року[3].

В існуванні Іллі сумнівається багато істориків. Зокрема Олексій Карпов вважав, що Ілля — це хрещене ім'я іншого сина Ярослава, новгородского князя Володимира. Проте, якщо Ілля справді існував, він міг народитися лише від гіпотетичного першого шлюбу Ярослава Мудрого з Анною, яка згадується у хроніці Тітмара Мерзебурзького під 1018 роком. Згідно з цією хронікою, вона потрапила в полон до Болеслава I Хороброго, що здійснив напад на Київ, де знаходилися «мачуха названого короля, його дружина і 9 сестер»[5]. З Інгігердою Ярослав одружився лише 1019 року.

Можливо в Іллі було інше язичницьке ім'я, яке до нас не дійшло.

Сім'я

Примітки

  1. Войтович 2000.
  2. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — С. 161, 470.
  3. Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — Москва: Языки русской культуры, 2001.
  4. Янин В. Л. Новгородские посадники. — Москва, 1962. — С. 48—49.
  5. Титмар Мерзебургский. Хроника. Кн. 8, гл. 32

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.