Іллєнко Андрій Юрійович

Андрій Юрійович Іллєнко (нар. 24 червня 1987; м. Київ) — український політичний діяч, народний депутат України VII та VIII скликань, голова міжфракційного об'єднання ВО «Свобода» у ВРУ 8-го скликання, заступник голови ВО «Свобода», кандидат на посаду міського голови міста Києва на виборах 2020 року.

Андрій Юрійович Іллєнко
Андрій Іллєнко
Народився 24 червня 1987(1987-06-24) (34 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Національність Українець
Діяльність політик
Alma mater Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009)
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Голова Київської міської організації, член Політради ВО "Свобода", Народний депутат України 7-го й 8-го скликань
Партія ВО «Свобода»
Конфесія Українська православна церква Київського патріархату
Батько Іллєнко Юрій Герасимович
Мати Єфименко Людмила Пилипівна

Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Свобода» 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Біографія

Народився 1987 року в Києві в сім'ї класика українського кіно Юрія Іллєнка та кіноактриси Людмили Єфименко. Має старшого брата Пилипа. З 1994 по 2004 рік навчався у гімназії № 48 міста Києва. У 2004 році вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність — «Політологія»), який закінчив у 2009 році. З жовтня 2009 по жовтень 2012 проходив підготовку на аспірантурі кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Політична діяльність

З весни 2004 року долучився до Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (формально став членом партії у 2005 році, з настанням повноліття).

З 2006 по 2010 рік обіймав посаду заступника голови Київської міської організації ВО «Свобода»[1].

На виборах до Київської міської Ради 2008 року був п'ятим номером виборчого списку ВО «Свобода» (партія здобула 2,08 %). На виборах Президента України 2010 року був довіреною особою кандидата на пост Президента України Олега Тягнибока на одному з виборчих округів міста Києва[2].

На місцевих виборах 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради.

З 2 вересня 2010 року до 15 грудня 2014 року очолював Київську міську організацію ВО «Свобода».

У 2012 році обраний наймолодшим депутатом Верховної Ради України 7-го скликання від міста Київ (округ № 215). Був членом Комітету з питань бюджету. Член фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Брав активну участь у подіях Революції Гідності 2013–2014 років.

У 2014 році повторно обраний депутатом Верховної Ради України 8-го скликання від того самого округу. Позафракційний.

  • Голова підкомітету з питань засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Словенія.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ліван.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою.
  • Голова Міжфракційного депутатського об'єднання «Свобода».

З 2018 року ведучий програми «Український контекст» на 4 каналі.[3]

На Парламентських виборах в Україні 2019 намагався переобратися у 215 окрузі, але не переміг, отримав другий результат з 21,06% (15 290 голосів), поступився кандидату від «Слуги Народу» Богдану Яременку (37,51%).[4]

Також балотувався на виборах київського міського голови 2020 року, отримав 14 519 голосів (дев'яте місце). Очолюваний Іллєнком[5] список ВО «Свобода» на виборах до Київради отримав 3,14% (21 754 голосів)[6], і, отже, 5% бар'єр не подолав.

В 2021 році балотувався на довиборах до Верховної Ради по 197 округу, отримав третій результат, 9,53%, 3 134 голосів. [7]

Провокації проти Андрія Іллєнка

Під час Революції Гідності, 3 січня 2014 року ввечері після відвідин ТВМ4 Шевченківського РВ УМВС у м. Києві десяток невідомих скоїли напад на Андрія Іллєнка та його адвоката-свободівця Сидора Кізіна. Від ймовірної смерті їх врятували випадкові перехожі. В Андрія Іллєнка перелом щелепи та струс мозку, а у Кізіна — серйозно розсічене обличчя.[8] У Свободі відзначають що час початку та завершення допиту було відомо лише слідчому.

Див. також

Джерела

Відео лекцій та виступів
  • Добірка промов та інтерв'ю Андрія Іллєнка на відеоканалі радіо «Голос Свободи»

Примітки
  1. Соціал-націоналізм і свобода. ВО "Свобода" (укр.). 15 січня 2009. Процитовано 4 грудня 2019.
  2. Список довірених осіб кандидата на пост Президента України Тягнибока О.Я. в територіальних виборчих округах для проведення виборів Президента України 17 січня 2010 року.
  3. Український контекст | Четвертий канал — офіційний сайт. 4channel.com.ua. Процитовано 4 грудня 2019.
  4. Позачергові вибори народних депутатів України 2019: Відомості про підрахунок голосів виборців на одномандатному виборчому окрузі №215 — сайт Центральної виборчої комісії (архів)
  5. Іллєнко йде в мери Києва й веде із собою кадрових “свободівців” - ЧЕСНО
  6. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 19 грудня 2020.
  7. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі №197
  8. В центрі Києва побили нардепа та адвоката зі Свободи
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.