Іллєнко Пилип Юрійович

Син кінорежисера Юрія Іллєнка й актриси Людмили Єфименко. Має молодшого брата Андрія.

У 1999 р. закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини». Тема дипломної роботи «Міжнародно-правові інструменти охорони суміжних прав».

Професійно займався юриспруденцією. Першу роботу за фахом розпочав у 1999—2000 роках у департаменті міжнародного права Міністерства юстиції України. З серпня 2000 року по листопад 2002 року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнам ЄС та захисту прав людини Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З листопада 2002 року по вересень 2004 року займав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи українсько-американсько-голландсько-німецького Закритого акціонерного товариства «Утел». З вересня 2004 року по липень 2005 року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «Укртелеком».

З березня 2006 року по березень 2008 року працював директором ТОВ "Юридична компанія «Іллєнко та Сизов». З квітня 2008 року по липень 2014 року був директором ТОВ «Іллєнко Фільм».

З 2007 р. є співпродюсером, а з 2009 р. — продюсером Кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч». Є продюсером художніх фільмів «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (реж. Юрій Іллєнко, 2010) та «Толока» (2014, у виробництві, реж. Михайло Іллєнко).

З 2000 року займається громадською діяльністю, є співзасновником та членом правління Громадської організації «Нарешті», яка займається організацією кінофестивалю «Відкрита ніч».

З 2010 року депутат міської ради м. Українка Обухівського району Київської області.

З лютого 2012 року по серпень 2014 року — голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З 2013 року є членом Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності.

Був кандидатом на виборах до Верховної Ради України 2012, № 122 та 2019, № 9 у списку Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Одружений, дружина Іллєнко Євгенія Олегівна. Має двох синів: Георгій (2008) та Святослав (2010).

Пилип Іллєнко на обкладинці газети «Культура і життя»

Знімався у фільмах:

• «Лісова пісня. Мавка»,
• «Легенда про княгиню Ольгу»,
• «Солом'яні дзвони»,
• «Лебедине озеро. Зона»,
• «Добрий ранок»,
• «Аве Марія»
• «Молитва за гетьмана Мазепу»,
• «Невелика подорож на великій каруселі»,
• «Говерла» та ін.

Продюсер фільмів:

• «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (2010)
• «Толока» (2014, у виробництві).

У червні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[3]

• Офіційний сайт Держкіно
• Кінофестиваль «Відкрита Ніч»
• Новим головою Держкіно став Пилип Іллєнко
• Пилип Іллєнко про Українське кіно