Іллінецький кратер (пам'ятка природи)

Дана стаття про природоохоронний об'єкт. Не слід плутати з Іллінецький кратер — стаття про кратер.

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Іллінецький кратер»
49°06′00″ пн. ш. 29°06′25″ сх. д.
Розташування:  Україна
Вінницька область,
Іллінецький район
Найближче місто: Іллінці
Площа: 17,2 га
Заснований: 2017 р.
Керівна
організація:		 Іллінецька міська рада
Країна  Україна
 Іллінецький кратер у Вікісховищі

Іллінецький кратер — геологічна пам'ятка природи місцевого значення[1].

Площа 17,2 га, перебуває у користуванні Іллінецької міської територіальної громади. Оголошена відповідно до Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403.[2] [3]

Пам'ятка розташована на 8 км західніше м. Іллінці Вінницької області на околицях села Лугова і складається з двох ділянок.

Оголошена з метою охорони ділянки Іллінецького кратера — однієї з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років.

Геологія і рельєф

У тектонічному відношенні територія об'єкту приурочена до Українського шита, в орографічному — лежить на межі Подільської та Придніпровської височин (з позначками висот 255—257 м н. р. м.) у долині річки Собок.

Наслідком зіткнення космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230—300 м) І твердими породами було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600—800 м.

Іллінецький кратер утворено в породах кристалічного фундаменту, у складі якого переважають граніти, гнейси і чарнокіти, а також більш рідкісні типи порід, які представлені амфіболітами. На сучасній ерозійній поверхні залягають пухкі четвертинні відклади. [4].

В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту що дало змогу ідентифікувати цю геологічну структуру, як типовий метеоритний кратер.

За своїми масштабами Іллінецький кратер значно поступається найвідомішим у світі, які мають діаметри до 300 км. Однак в Україні він належить до семи найбільших геологічних об'єктів імпактного походження[5]. На відміну від інших подібних структур в Україні він частково доступний для огляду, а не цілковито схований під шаром ґрунту[4].

Фактори антропогенного впливу

У межах пам'ятки є кілька кустарних розробок корисних копалин. Місцеве населення використовує метаморфізовані (внаслідок метеоритного вибуху) граніти для будівництва будинків, підмурків, доріг тощо. За східною околицею с. Лугова місцеві кар'єри переплелися у вигляді лабіринтів. Назавжди руйнуються залишки давніх кар'єрів як археологічного пам'ятника історії розвитку України ІІІ—ХІІІ століть[4].

Стан вивчення

Визначення імпактного генезису Іллінецької структури виконано В. Л. Масайтісом (1973) та А. А. Вальтером і В. А. Рябенко (1973). У подальшому вивчення кратера, його будови, ударного метаморфізму порід і складу розплавлених імпакгитів наведено у наукових роботах, зокрема (Вальтер, Лазаренко, 1984; Вальтер, Рябенко, 1977; Гуров, Рябенко, 1984; Гуров, Турова, 1991 та ін). Природні виходи й кар'єри зювітів, розплавлених імпактитів і алогенних брекчій стали об'єктом екскурсій 27-ї сесії міжнародного геологічного конгресу 1984 року. [6]. Магнітометричні дослідження імпактних порід кратеру та їх вік обговорювалися на міжнародній конференції «Impacts in Precambian Shields» у Фінляндії 2000 року[4][7]. Утім, форма залягання ударних порід Іллінецької структури детально не вивчена[5].

Режим охорони

Пам'ятка природи входить до складу природно-заповідного фонду України охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.[8]

На території Пам’ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану:

  • будівництво споруд, що можуть вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафту і спричинити збитки пам'ятці природи;
  • геологорозвідувальні роботи, добування корисних копалин, порушення ґрунтового та рослинного покриву;
  • будь-яке засмічення та забруднення території пам'ятки природи;
  • надання земельних ділянок під забудову;
  • інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та втрати наукової та природоохоронної цінності Пам’ятки.

Галерея

Джерела
  1. Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403
  2. http://www.vin.gov.ua/dep-apr/zapovidna-sprava/17514-reiestr-ob-iektiv-pryrodo-zapovidnoho-fondu-stanom-11032019
  3. Метеоритний кратер на Вінниччині оголосили новим українським заповідником. 5 канал. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Совгіра С. В., Гончаренко Г. Є. Проектування нових заповідних територій // VI-ий Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology-2017), м. Вінниця, 20-22 вересня, 2017 : збірник наукових праць. — Вінниця : ВНТУ, 2017. — УДК 502.172(1-751.3)(477).
  5. Анастасія Сплодитель. Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Липовецько-Іллінецька астроблема» // Вісник Львівського університету. — 2014. — Вип. 48. — С. 298–305. — (серія географічна). — ISSN 2078-6441.
  6. Eugene P. GUROV, Christian KOEBERL, Wolf Uwe REIMOLD (November 1998). Petrography and geochemistry of target rocks and impactites from the Ilyinets Crater, Ukraine. Meteoritics & Planetary Sciences 33 (6): 1317–1333. doi:10.1111/j.1945-5100.1998.tb01316.x. (англ.)
  7. Meteorite Impacts in Precambrian Shields. : [англ.] : Programme and Abstracts the 4th Workshop of the European Science Foundation Impact Programme / Plado, J. ; Pesonen, L.J.. — Geological Survey of Finland. — Lappajarvi-Karikkoselka-Saäksjärvi, 2000. — 119 p.
  8. "Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

Посилання
  • Наукове обґрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Іллінецький кратер». Автори: доктор педагогічних наук, професор С. В. Совгіра, доктор геологічних наук, професор С. Г. Половка, кандидат геологічних наук, доцент Г. Є. Гончаренко, директор Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату С. І. Крижанівський.
  • Заповідне Поділля / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. — Вінниця : Теза, 2000. — 104 с.
  • О. В. Мудрак. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. — Вінниця, 2004. — Вип. 17. — С. 84–92.
  • А. О. Сплодитель. “Липовецько–Іллінецька астроблема” – майбутній об’єкт природно-заповідного фонду Вінниччини // Зб. наук. праць Вінницького держ. пед. yн-ту ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2012. — Вип. 2. — С. 266–269.
  • Ю. В Яцентюк. Екомережа Вінницької області. — Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2011. — 128 с.
  • Положення про геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Іллінецький кратер».
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.