Ільма Ракуза

Ільма Ракуза (нім. Ilma Rakusa; нар. 2 січня 1946, Рімавска-Собота , Словаччина) — швейцарська письменниця та перекладачка, літературознавець.

Ільма Ракуза
Народилася 2 січня 1946(1946-01-02)[1][2][3] (76 років)
Рімавска Собота, Банськобистрицький край, Словаччина
Країна  Швейцарія[4]
Діяльність перекладачка, письменниця, драматург
Мова творів німецька[5] і Swiss High Germand
Жанр проза і поезія
Magnum opus Mehr Meer: Erinnerungspassagend
Членство Німецька академія мови і поезії
Нагороди

Berliner Literaturpreisd (2017)

Swiss Book Prized (2009)

Adelbert von Chamisso Prized (2003)

Manès-Sperber-Preisd (2015)

Сайт: ilmarakusa.info
 Ільма Ракуза у Вікісховищі

Життєпис

Донька словенця та угорки. Її раннє дитинство пройшло в Будапешті, Любляні та Трієсті. У 1951 році вона переїхала з батьками до Цюриха. З 1965 по 1971 рік вивчала слов'янські і романські мови в Цюриху, Парижі та Санкт-Петербурзі. В Парижі співала в російському церковному хорі.[6] Вільно володіє вісьмома мовами: німецькою, угорською, словенською, французькою, російською, італійською, англійською і сербохорватською.[7] На даний момент проживає в Цюриху.

Творчість
  • Острови/ Die Insel, новели (1982)
  • Мірамар/ Miramar, новели (1986)
  • Степи/ Steppe, новели (1990)
  • Життя, 15 акронімів/ Leben. 15 Akronyme (1990)
  • Les mots, morts, вірші (1992)
  • Джим. 7 маленьких драм/ Jim. Sieben Dramolette (1993)
  • Farbband und Randfigur (1994)
  • Перекреслений світ/ Ein Strich durch alles. 90 Neunzeiler, вірші (1997)
  • Love after love. Acht Abgesänge, вірші (2001)
  • Єретики і класики/ Von Ketzern und Klassikern (2003)
  • Langsamer! Gegen Atemlosigkeit, Akzeleration und andere Zumutungen (2005)
  • Затишшя. Час/ Stille. Zeit, есей (2005)
  • Крізь сніг/ Durch Schnee, розповіді і мініатюри (2006)
  • Zur Sprache gehen (2006)
  • Garten, Züge, розповідь і 10 віршів (2006)
  • Море моря/ Mehr Meer, спогади (2009)
  • Альма і море/ Alma und das Meer (2010)
  • Fremdvertrautes Gelände (2011)
  • Aufgerissene Blicke (2013)
  • Einsamkeit mit rollendem «r» (2014)
  • Autobiographisches Schreiben als Bildungsroman (2014)
  • Listen, Litaneien, Loops (2016)
  • Impressum: Langsames Licht (2016)

Українські видання

Премії
  • Лейпцизька премія Європейського порозуміння
  • Премія імені Адальберта Шаміссо
  • Швейцарська літературна премія[8]

Примітки
  1. Blubacher T. Theaterlexikon der Schweiz
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur
  4. LIBRIS — 2015.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Ільма Ракуза: «Я спеціаліст із самотності» | Журнал «Шо». sho.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  7. Море спогадів та ідентичностей Ільми Ракузи | Є — сучасний культурний формат. book-ye.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  8. Ільма Ракуза: «Зараз кожен стає джерелом інформації» – ЛітАкцент – світ сучасної літератури. Процитовано 26 травня 2017.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.