Ілюзія кластерів

Ілюзія кластерів — це тенденція помилково вважати, що «смуги» або «кластери», які обов'язково виникають у невеликих випадкових вибірках, є статистично значущими. Ілюзія викликана тенденцією людей недостатньо передбачати розмір варіативності, яка може з'явитись у малих вибірках випадкових або напів-випадкових даних.[1]

Випадковий розподіл до 10 000 точок всередині квадрату, за видно появу начебто «згустків» або кластерів

Приклади

Гілович, ранній автор з цього питання, вважав, що цей ефект виникає для різних типів випадкових розподілів, включно з двовимірними даними, такими, як наприклад кластери місць попадання бомб Фау-1 на мапі Лондону під час Другої світової війни; або бачення послідовностей у часовий флуктуаціях цін на фондовому ринку.[1][2] Хоча лондонці і розробили декілька теорій щодо структури бомбування Лондону, статистичний аналіз, проведений Р. Д. Кларком та вперше опублікований 1946 р., показав, що місця попадання ракет Фау-2в Лондоні насправді були дуже наближеними до випадкового розподілу.[3][4][5][6][7]

Ілюзія кластерів є центральною в «Омані „куй поки гаряче“», про перше дослідження якої повідомляли Гілович, Роберт Валлоне та Еймос Тверські. Вони з'ясували, що ідея про те, що баскетбольні гравці влучають в кошик «смугами», про які деякі спортивні коментатори кажуть. що необхідно «кувати поки гаряче», була невірною. Насправді, зібрані цими дослідниками дані показали, що якщо щось і можна передбачити з попереднього вдалого кидка гравця, то це трохи більшу ймовірність, що наступний кидок буде невдалим.[8]

Схожі упередження

Використання цього когнітивного упередження у повсякденному мисленні може призвести до омани вдалого стрільця. Більш загальними формами помилкового розпізнавання форм та структур є парейдолія та апофенія. Пов'язаними упередженнями також є ілюзія контролю, на виникнення якої може впливати ілюзія кластерів, та нечутливість до розміру вибірки, за якої люди не очікують більшої варіативності у менших вибірках.

Ще одним когнітивним упередженням. що стосується нерозуміння випадкових смуг, є омана гравця.

Можливі причини

Деніел Канеман та Еймос Тверські пояснювали, що таке хибне передбачення спричиняється евристикою репрезентативності[2] (існування якої вони власне вперше запропонували).

Див. також

Примітки

  1. Gilovich, Thomas (1991). How we know what isn't so: The fallibility of human reason in everyday life. New York: The Free Press. ISBN 0-02-911706-2.
  2. Kahneman, Daniel; Amos Tversky (1972). Subjective probability: A judgment of representativeness. Cognitive Psychology 3: 430–454. doi:10.1016/0010-0285(72)90016-3.
  3. Clarke, R. D. (1946). An application of the Poisson distribution. Journal of the Institute of Actuaries 72: 481.[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Gilovich, 1991 p. 19
  5. Mori, Kentaro. Seeing patterns. Процитовано 3 березня 2012.
  6. Bombing London. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 3 березня 2012.
  7. Tierney, John (3 жовтня 2008). See a pattern on Wall Street? (October 3, 2008). TierneyLab (New York Times). Процитовано 3 березня 2012.
  8. Gilovich, Thomas; Robert Vallone & Amos Tversky (1985). The hot hand in basketball: On the misperception of random sequences. Cognitive Psychology 17: 295–314. doi:10.1016/0010-0285(85)90010-6.

Посилання

Шаблон:Hidden messages

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.