Апофенія

Апофенія (грец. ἀποφαίνω, апо [від чогось] + фенен [показувати]) — досвід бачення образів, тенденцій або зв'язків у випадкових або беззмістовних даних.

Апофенію не слід плутати з «апофонією».

Походження терміна

Термін приписують німецькому неврологу та психіатру Клаусу Конраду[1], який визначав його як «немотивоване бачення зв'язків», яке супроводжується «специфічним досвідом ненормальної значущості».

1958 року Клаус Конрад надрукував монографію «Die beginnende Schizophrenie. Versuch einer Gestaltanalyse des Wahns» («Початок шизофренії. Спроба аналізу оман/марення»)[1], в якій він дуже детально описав продромальний настрій та найбільш ранні стадії шизофренії. Він використав слово «Apophänie» для характеристики початку марення при психозі. На відміну від моменту одкровення/просвітлення, момент апофенії не дає розуміння щодо природи реальності або її взаємозв'язків (як яблуко Ньютона чи «Еврика!» Архімеда), а є «процесом постійного та монотонного досвіду ненормальних значень у всьому полі досвіду». Таке значення повністю самопосилюються, соліпсистичні та параноїдальні — «відчуття, що за тобою спостерігають, про тебе говорять, підслуховують, переслідують незнайомці»[2]. Термін мав підкреслювати, що людина з шизофренією спочатку має досвід марення як одкровення[3].ґ

Зараз апофенія означає універсальну тенденцію людей шукати образи і тенденції у випадковій інформації, напр. азартних іграх[4].

Приховані значення

Ворожіння часто засновані на формуванні тенденцій з того, що більшості людей здається беззмістовними випадковими подіями.

Концепція обмовки по Фрейду заснована на тому, що раніше відкидалось як беззмістовні помилки мови та пам'яті. Зігмунд Фрейд був переконаний, що такі «обмовки» є значимими для несвідомого розуму (дивись його працю «Тлумачення сновидінь»).

Парейдолія
Ця фігура, що складається з трьох кіл та лінії, сприймається як обличчя, хоча з обличчям у нього мало спільних рис. Таке сприйняття визначає розпізнавання облич, що часто відбувається на підсвідомому рівні.

Парейдолія — це тип апофенії, пов'язаний зі сприйняттям зображень та звуків в випадкових стимулах. Наприклад, коли людина чує телефонний дзвінок у душі, оскільки шум води створює фон, в якому мозок «розпізнає» дзвінок. Або людина бачить обличчя в неживому предметі — фари та решітка авто дають «обличчя, що посміхається». Люди по всьому світі бачать «людину на Місяці».[5]

Також релігійні люди деколи бачать релігійні зображення на тостах, зрізі дерев тощо[6].

В азартних іграх

Апофенія добре задокументована як раціоналізація участі в азартних іграх. Гравцям здається, що вони бачать тенденції у числах і їх комбінаціях, які з'являються в лотереях, картярських іграх або рулетці[7]. Однією з варіація апофенії в цій сфері є омана гравця.

В статистиці

В статистиці та науці про дані, апофенія є прикладом надмірного ускладнення моделі, коли випадкові зв'язки («білий шум») видаються значимими — коли статистична модель більше реагує на «білий шум», а не на сигнал.

В літературі

Використання апофенії як сюжету

Параноїдальний стиль оповідання або нечіткий сюжет

У фільмах

Див. також

Примітки
  1. Conrad, Klaus (1958). Die beginnende Schizophrenie. Versuch einer Gestaltanalyse des Wahns (German). Stuttgart: Georg Thieme Verlag.
  2. Conrad, Klaus (1959). Gestaltanalyse und Daseinsanalytik. Nervenarzt (30). с. 405–410.
  3. Mishara, Aaron (2010). Klaus Conrad (1905–1961): Delusional Mood, Psychosis and Beginning Schizophrenia.. Schizophr Bull 36 (1). с. 9–13.
  4. Hubscher, Sandra L. Apophenia: Definition and Analysis. dbskeptic.com. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  5. Svoboda, Elizabeth (13 лютого 2007). Facial Recognition – Brain – Faces, Faces Everywhere. New York Times. Процитовано July 2010.
  6. Apophenia. Medical-answers.org. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 29 червня 2011.
  7. May 28, 2007 at 9:49 pm (24 травня 2007). Apophenia & Illusory Correlation « Paul Xavier Waterstone. Waterstone.wordpress.com. Процитовано 29 червня 2011.

Бібліографія
  • Endslay, Mica R. (2004). У Simon Banbury, Sébastien Tremblay. A Cognitive Approach To Situation Awareness: Theory and Application (вид. 1st). USA: Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 0-7546-4198-8.
  • Conrad, Klaus (1958). Die beginnende Schizophrenie; Versuch einer Gestaltanalyse des Wahns (German). Stuttgart: Thieme. OCLC 14620263.
  • Sherlock, P. (1 квітня 2008). On roulette wheels and monkies randomly inspired by Shakespeare. truth.gooberbear. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 1 квітня 2008.
  • Gibson, William (2003). Pattern Recognition. New York: G. P. Putnam's Sons. ISBN 978-0-3991-4986-3. OCLC 49894062.

Посилання

Шаблон:Приховані послання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.