Інверсія

Інве́рсія (від лат. inversio — перегортання, переставлення) — зміна певного порядку.

Інверсія в генетиці

Інверсією називають хромосомну мутацію, коли після двох розривів в одній хромосомі сегмент хромосоми, розташований між розривами, повертається на 180° і займає інвертоване положення. Якщо в інвертований сегмент потрапляє центромера, то таку інверсію називають перицентричною, а якщо інверсія сегмента хромосоми відбувається в межах одного плеча — парацентричною.

При інверсії не відбувається втрати генетичного матеріалу, крім тих випадків, коли розрив хромосоми може торкнутися функціонально важливий ген. Тому носії обох типів інверсій не мають, як правило, будь-яких патологічних симптомів. Більш того, деякі інверсії, наприклад перицентрична інверсія в хромосомі 9, зустрічаються як нормальна ознака з досить високою частотою в деяких етнічних групах. Як і при інших збалансованих перебудовах, інверсії в мейозі можуть призводити до утворення незбалансованих гамет.

Це відбувається тоді, коли в межах інверсії виникає хіазма і здійснюється кросинговер. У разі перицентричної інверсії це призводить до утворення двох комплементарних незбалансованих хромосом.

Одна з них буде мати дуплікацію дистального неінвертірованного сегмента і делеції протилежного кінця хромосоми, друга — делеції дистального неінвертірованного сегмента і дуплікацію протилежного кінця хромосоми. Кросинговер в інвертованому сегменті при парацентричній інверсії, як видно з малюнка, призведе до утворення або ацентричного фрагмента хромосоми, або діцентріка.

У хімії

Вид хімічного перетворення: інверсія Вальдена, пірамі-дальна інверсія, інверсія кільця.

  • Перетворення, коли ліганди, що оточують центральний атом, просторово перегруповуються навколо нього без розриву хімічних зв'язків. У розширеному розумінні стосується такого ж перегрупування лігандів і в ахіральних системах.
  • Гідролітичне розщеплення олігосахаридів до моносахаридів, яке супроводжується зміною знака обертання площини поляризованого світла, що проходить через розчин.
  • інверсія конфігурації — процес, в якому просторове розміщення біля реакційного центра у вихідній речовині та в продукті реакції є енантіомерним. У такому перегрупуванні ліганди, що оточують центральний атом, просторово перегруповуються навколо нього без розриву хімічних зв'язків. У розширеному розумінні стосується такого ж перегрупування лігандів і в ахіральних системах. Спостерігається для трикоординаційних сполук з вільною парою електронів(азотних, фосфорних сполуках, сульфоксидах), у похідних п'ятикоординаційного фосфору, в карбаніонах, йонах карбенію, в трикоординаційних органічних радикалах. Включає пірамідальну інверсію, інверсію циклів. Супроводиться рацемізацією.
  • конфігураційна інверсія — просторове перегрупування лігандів навколо центрального атома без розриву хімічних зв'язків.

Приклади інверсій

Інверсія вентиляційного струменя — зміна напрямку руху вентиляційного струменя шахти.

Інверсія геомагнітного поля — зміна полярності (напряму) магнітного поля Землі, зумовлена порушенням режиму переміщення речовини в ядрі Землі, пов'язаним, вірогідно, зі зміною швидкості обертання Землі. Спостерігається через інтервали від 500 тисяч років до 50 млн років. Вважають, що перехід від однієї полярності до іншої триває 10 000 — 10 500 років. У нашу епоху (епоху нормальної полярності) південний магнітний полюс знаходиться поблизу північного географічного полюса, а в епоху зворотної полярності знаходився поблизу південного географічного полюса.

Інверсія температури атмосфери — стан атмосфери, коли температура повітря підвищується з висотою, замість звичайного зниження.

Ізоінверсія — одиничний акт інверсії, що відбувається безізотопного (H — D) обміну в реакції обміну протона в апротонних розчинниках у присутності апротонних основ.

Інферсія в аналітичній геометрії — див. Закон інверсії.

Інверсія в літературі

Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.

Приклади:

  • Я, тільки-но згадаю, Як друзі гинули в вигнанні, в кайданах, Пригадую і вас у цім далекім краї, Встаєте, як живі, у мене ви в очах (7, 95, «Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві» А.Міцкевича);
  • Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? (1, 54);
  • Не вславивсь Конрад мовою тонкою, Облесністю та вправністю уклонів. Не брався для користі він за зброю, Не йшов служить свавільності баронів (7, 45; «Конрад Валленрод» А.Міцкевича).

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.