Індекс БігМака

І́ндекс БігМака — неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності (ПКС).

«Бутербродний» курс — це винахід видання The Economist, який визначає, скільки повинен коштувати бутерброд «БігМак» від «Макдоналдс» у тій чи іншій країні, враховуючи курс її національної валюти. Щорічний «індекс БігМака» The Economist складає регулярно, починаючи з 1986 року. Експерти журналу вважають, що цей індекс найнаочніше оцінює купівельну спроможність різних валют за допомогою вартості макдональдсівського бутерброду завдяки двом причинам: McDonald's присутній у більшості країн світу, а сам біґмак містить достатню кількість продовольчих компонентів (хліб, м'ясо та овочі), аби вважати його універсальним узагальненням продукту народного господарства. Economist вважає, що співвідношення вартості продукту в різних країнах є більш-менш еквівалентним співвідношенню курсів їхніх валют. За підсумками дослідження проведеного 2007 році, українська гривня разом із валютами держав Південно-Східної Азії увійшла до десятки найбільш недооцінених світових валют. Згідно з підрахунком видання, реальна вартість долара в Україні — 4,17 гривні, а 2019 року ціна становить 9,93 грн[1]

Недооцінюють свою валюту також у Китаї, Єгипті, Росії, Індонезії, Малайзії, на Філіппінах. А ось розвинуті країни, навпаки, зазвичай переоцінюють національну валюту, іноді більш ніж удвічі. Згідно з опублікованими результатами, найдорожчий сендвіч — в Ісландії (7,44 долара), Норвегії ($6,63) та Швейцарії ($5,05), найдешевший — в Китаї (1,41 долара).

Популярний сендвіч можна купити в ресторанах McDonald's в Україні дешевше, ніж у США (4,07 долара проти 17.00 гривні), зазначають провідні економісти журналу. Фактично це означає, що гривню недооцінюють на 51%. Багато експертів[які?] зауважують, що індекс вказує на довготривалу тенденцію в коливанні курсів валют. Тому недооціненій валюті належить вирости. Або ж Нацбанк боротиметься зі зростанням курсу, продаючи національну валюту, щоб попередити її подорожчання.[джерело?]

Деякі економісти негативно ставляться до оцінки валют за допомогою сендвіча, мотивуючи свою критику тим, що ціна їжі залежить від ціни продуктів, оренди й інших ціноутворювальних факторів, а в індексі «БігМака» таких нюансів не відбито. Крім того, індекс показує ситуацію не в економіці загалом, а лише на споживчому ринку.

Дані за 2015 рік[2]

У 2015 році найдешевшим Біг-Маком можна «поласувати» у Венесуелі — за 0,67 долара (недооцінка на 86%), потім йде Україна — 1,55 $ (-67,7%), а за ними Індія, де ціна за цей бутерброд становить 1,83 долара (-61,7%). Найдорожчий Біг-Мак можна купити у Швейцарії — за 6,83 долара (+42,4%), потім йдуть Норвегія — 5,65 $ (+17,9%), Швеція — 5,13 $ (+7%) та Данія — 5,08 $ (+6%). У решті країн Біг-Мак продається дешевше, ніж у США, де він коштує 4,79 $. Для порівняння: у так званому «ареалі Євро» за цей продукт фаст-фуду доведеться заплатити 4,05 $ (3,70 Євро у місцевій валюті), що на 15,4% менше, ніж у США. Всі зазначені цифри наведені на основі так званого «сирого індексу» («Raw Index») за липень 2015 року.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.