Інклінги

Паб «Орел і дитина» (широко відомий як «Птах і дитина» або просто «Птах») в Оксфорді  де потік Інклінги неформально зустрічались щовівторка вранці під час семестрів.

Більш постійними членами Інклінгів (багато з них — викладачі в університеті) були:

До більш рідкісних відвідувачів належали:

Окремі гості:

• Рой Кемпбелл
• Ерік Рюкер Еддісон

«Власне кажучи», — писав Воррен Льюїс, «Інклінги не були ні в клубом, ні літературним товариством, хоча запозичили від характеру обох. Не було правил, посадових осіб, планів або формальних виборів»[2]. Як це було характерно для університетських літературних груп свого часу і місця, Інклінги всі були лише чоловіками. Читання і обговорення про незавершених робіт членів групи були основними цілями зустрічей. «Володар перснів» Толкіна, «З мовчазної планети» К. С. Льюїса, і «Канун дня Всіх Святих» Чарльза Вільямса були одними з тих романів, які були вперше зачитані саме Інклінгам. Вигаданий «Клуб поняття» Толкіна (див. «Саурон переможений») був заснований на Інклінгах. Не всі зустрічі були серйозні; Інклінги розважались тим, що влаштовували змагання, хто може прочитати вочевидь погану прозу Аманди МакКіттрік Рос найдовше без сміху.[3]

Назва спочатку була пов'язана з товариством Університетського коледжу Оксфордського університету, заснованим тоді студентом Едвардом Танжі Ліном (англ. Edward Tangye Lean) близько 1931 року для читання вголос незакінчених творів. Товариство складалося з студентів і донів, серед них були Толкін і Льюїс. Коли Лін залишив Оксфорд у 1933 р., товариство розпалося, і Толкін та Льюїс перенесли його назву на їх групу в Коледжі Магдалени. Щодо зв'язку між двома товариствами «Інклінгів» Толкін пізніше сказав, що «хоча наша звичка була читати вголос твори різних видів (і довжин!), ця асоціація та її звичка фактично виникли в той час, існував би оригінальний недовгий клуб чи ні»[4].

До кінця 1949 року читання та дискусії Інклінгів зазвичай відбувалося в четвер увечері в кімнатах К. С. Льюїса у Коледжі Магдалени. Відомо, що Інклінги та їх друзі також неофіційно збиралися по вівторках опівдні в місцевому пабі «Орел і дитина» (англ. The Eagle and Child), фамільярно і аллітераційно відомому в оксфордській спільноті як «Птах і дитина», або просто «Птах».[5] Пізніше зустрічі були в пабі «Ягня і прапор» (англ. The Lamb and Flag) через дорогу, а в перші роки Інклінги також нерегулярно зустрічалися в інших пабах.

«Marion E. Wade Center», розташований в Коледжі Вітон (Wheaton College), Іллінойс, США, присвячений працям семи британських авторів, у тому числі чотирьом Інклінгам дітей і Дороті Л. Сейерс. В цілому, Центр Вейл має більш ніж 11 000 примірників, у тому числі перших видань і критичних робіт. Крім того, центр має інші документи щодо семи видатних авторів (Г. К. Честертон, Джордж Макдональд, Інклінги Оуен Барфілд, К. С. Льюїс, Толкін і Чарльз Вільямс) — листи, рукописи, аудіо-та відеозаписи, художні роботи, дисертації, періодичні видання, фотографії та інші пов'язані матеріали.

«Міфоепічне товариство» (англ. Mythopoeic Society) — літературна організація, присвячена вивченню міфоепічної літератури, особливо робіт Дж. Р. Р. Толкіна, К. С. Льюїса і Чарльза Вільямса, заснована 1967 р. і зареєстрована як неприбуткова організація в 1971 році. Вона вручає Міфоепічну премію за твори в дусі Інклінгів та за дослідження їх творчості.

У 2006 році товариство Інклінгів в Оксфорді було відновлено, група досі збирається щонеділі ввечері, зараз у Коледжі Св. Хреста поруч з «Орлом і дитиною». Вона має схожі цілі і методи з оригіналом, хоча і дещо м'якшу критику.

Назване на честь Інклінгів «Товариство Інклінгів» засноване у Аахені, Німеччина, а їх щорічник, «Щорічник Інклінгів з літератури та естетики» (нім. Inklings Jahrbuch für Literatur und Ästhetik) видається з 1983 року видавництвом  «Brendow», Мерс. Збірник містить наукові статті та коментарі, в першу чергу щодо членів Інклінгів, а також з фентезі і міфоепосу в цілому.

Членами Інклінгів є три Наглядачів в романі «Imaginarium Geographica» Джеймса А. Оуена, частини серії «The Chronicles of the Imaginarium Geographica». Існування та заснування організації також згадується в третьому романі серії, «Король Індиго».

Студентський літературно-художній журнал Університету Маямі в Оксфорді, Огайо, називається «Inklings». Вони також зустрічаються щочетверга увечері.[6]

• Carpenter, Humphrey (1979). The Inklings: CS Lewis, JRR Tolkien, Charles Williams and their Friends. ISBN 0-395-27628-4.
• Duriez, Colin; Porter, David (2001). The Inklings Handbook: The Lives, Thought and Writings of CS Lewis, JRR Tolkien, Charles Williams, Owen Barfield, and their Friends. ISBN 1-902694-13-9.
• Duriez, Colin (2003). Tolkien and CS Lewis: The Gift of Friendship. ISBN 1-58768-026-2.
• Glyer, Diana (2007). The Company They Keep: CS Lewis and JRR Tolkien as Writers in Community. ISBN 0-87338-890-9.
• Karlson, Henry (2010). Thinking with the Inklings. ISBN 1-4505-4130-5.
• Kilby, Clyde S.; Mead, Marjorie Lamp, ред. (1982). Brothers and Friends: The Diaries of Major Warren Hamilton Lewis. San Francisco: Harper & Row. ISBN 0-06-064575-X.
• Knight, Gareth (Oct 2010). The Magical World of the Inklings. Barfield, Owen, foreword (вид. new & expanded). Skylight. ISBN 978-1-908011-01-5..
• Segura, Eduardo; Honegger, Thomas, ред. (2007). Myth and Magic: Art According to the Inklings. Walking Tree Publishers. ISBN 978-3-905703-08-5.

• Інклінги // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 422.
• Journal of Inklings Studies. Oxford., peer-reviewed & academic.
• Further Up and Further In. Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 19 вересня 2016., a CS Lewis and Inklings resource blog.
• An Inklings bibliography. The Mythopoeic Society..
• Inklings gesellschaft [Inklings Society] (German). DE..
• Marion E. Wade Center (research collection). Wheaton..
• Inklings. The Oxford Dictionary of National Biography (entry)..