Інфекційні хвороби з багатьма механізмами передачі

Інфекційні хвороби з багатьма механізмами передачі — група інфекційних хвороб, що передаються багатьма або всіма механізмами передачі інфекції.

Під механізмом передачі розуміють епідеміологічний термін, який означає закономірно сформований у процесі еволюції спосіб переміщення збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму людини або тварини. Відповідно до механізму передачі інфекції і місця первинної локалізації збудника в макроорганізмі усі інфекційні хвороби розділені на 4 класичні групи:

Однак наразі є зрозумілим. що деякі хвороби можуть практично однаково передаватися різними механізмами передачі інфекції. Дійсно, локалізація збудника в організмі може бути множинною. Для зоонозних інфекцій характерно кілька механізмів передачі, причому визначити головний з них часом буває дуже складно. Класичною такою хворобою є чума, яка здатна передаватися людям трансмісивним (через укус основного переносника блохи), контактним (під час зняття шкіри з гризунів із коштовним хутром), повітряно-крапельним (від хворої на легеневу чуму людини) та фекально-оральним (через термічно погано оброблене м'ясо деяких гризунів) механізмами передачі. Так само багато механізмів реалізують сталу передачу інфекції при туляремії, сибірці, Ку-гарячці, багатьох герпесвірусних інфекціях.

Деякі інфекційні хвороби здатні в надзвичайних умовах передаватися іншим ніж зазвичай механізмом передачі інфекції, але це є не сталою, а казуїстичною ситуацією, тому такі захворювання до групи інфекційних хвороби з багатьма механізмами передачі не відносяться. Так гепатит А звичайно передається фекально-оральним механізмом, але зрідка можлива інша передача гемоконтактно. Коли пацієнт знаходиться наприкінці інкубаційному періоді гепатиту A, але не має ще клінічних проявів, він може випадково стати донором крові й передати вірус при переливанні іншій людині, тому що збудник хвороби тоді вже може циркулювати в крові, хоча гепатит ще не розвинувся. Також малярія зазвичай передається трансмісивним механізмом, але в деяких неприродних ситуаціях може передаватися безпосередньо від донора з невиявленою малярією при переливанні еритроцитарної маси до реципієнта (гемоконтактний механізм), або від хворої матері до народжуваної дитини (вертикальний механізм передачі інфекції). Також звичайна набута краснуха передається повітряно-крапельним механізмом, але від хворої вагітної може передатися вертикально плоду, через що майбутня дитина отримує вроджену краснуху, з якою народжується.

Джерела

  • М. А. Андрейчин, В. С. Копча — Епідеміологія. Навчальний посібник. — Укрмедкнига, Тернопіль. — 2000. — 382 с. ISBN 966-7364-64-X
  • Б. М. Дикий, Т. О. Нікіфорова Епідеміологія (навчальний посібник для підготовки до практичних занять). — Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського державного медичного університету, 2006. — 196 с. ISBN 966-8288-29-7
  • Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
  • Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с. ISBN 978-617-505-046-0
  • Многотомное руководство по микробиологии, клинике и єпидемиологии инфекционных болезней. Том V. Эпидемиология и принципы борьбы с инфекционными болезнями. Глава V. Механизм передачи инфекции. Издательство «МЕДИЦИНА», 1965. — Стр. 114—139 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.