Іньлундао
Іньлундао (кит.: 银龙岛; піньїнь: Yínlóngdǎo — острів Срібного дракона) — китайський річковий острів у міському повіті Фуюань, провінція Хейлунцзян.
| Іньлундао | |
|---|---|
| кит.: 银龙岛; піньїнь: Yínlóngdǎo | |
 Іньлундао— трохи вище центру світлини | |
| Географія | |
| 48°21′29″ пн. ш. 134°51′05″ сх. д. | |
| Місцерозташування | річки Уссурі й Амур |
| Акваторія | Амур |
| Площа | 43,3 км² км² |
| Найвища точка | 39 м м |
| Країна | |
 КНР | |
| Регіон | провінція Хейлунцзян |
| Адм. одиниця |
Цзямуси Фуюаньd Провінція Хейлунцзян |
| Населення |
|
  Іньлундао Іньлундао (Китайська Народна Республіка) | |
 Іньлундао Іньлундао (Хейлунцзян) | |
 | |
Географія
Острів розташований в місці злиття річок Уссурі й Амур, поряд з китайсько-російським островом Великий Уссурійський та ще кількома десятками маленьких острівців, неподалік від російського міста Хабаровськ. Острів має площу 43,3 км².
Природні ресурси
Острів Іньлундао на 70%, — це пасовища, сінокоси та рілля. На острові є такі представники фаунаи як: китайська м'якотіла черепаха, журавлі чорний та японський, лелека чорний, гуска китайська, мандаринка тощо.
У водах річки Амур, поблизу острова, є багато риби, серед якої зустрічаються й види, що перебувають під охороною. Це риба-мандарин та амур чорний. Навколо острова мігрує кета.
Історія
Острів Іньлундао відійшов до Росії за Пекінською угодою у 1860 році. 1912 року на острові оселився зі своєю сім'єю селянин Сергій Тарабаров (1878-1959) з Воронезької губернії. У 1922 році острів отримав назву — Тарабанов.
1929 року острів був офіційно закріплений за СРСР.
У радянський час, коли відносини між КНР та СРСР були напруженими, острови Тарабарова і Великий Уссурійський мали стратегічне значення, вони прикривали Хабаровськ у випадку військового нападу. Над островом Тарабаров проходила траєкторія злетів військових літаків 11-ї армії, яка дислокується в Хабаровську.
З 1964 року почалась територіальна суперечка між Китаєм та СРСР за спірні території, до яких належав і острів Тарабаров.
16 травня 1991 року між СРСР та КНР було підписано угоду про радянсько-китайського державного кордону, а ратифіковано Верховною Радою РФ 13 лютого 1992 року. Кордон вирішено було провести по фарватеру судноплавних річок та середині несудноплавних. До цього кордон в основному проходила по китайському березі, згідно з укладеними раніше радянсько-китайським договорами. Восени 1991 року було створено демаркаційна комісія, яку очолив посол з особливих доручень МЗС РФ Генріх Кірєєв.
Передання острова
14 жовтня 2004 року в Пекіні була підписана угода про російсько-китайський державний кордон між президентом Росії Володимиром Путіним та керівництвом КНР. Згідно з підписаною угодою, Росія передала Китаю острів Тарабарова, західну частину острова Великого Уссурійського та декілька дрібних островів. Таким чином Росія віддала Китаю 174 км² своєї території[1]. Підписання угоди стало закінченням територіальних суперечок між двома країнами.
У 2005 році було ратифіковано угоду між Росією та КНР про передачу острова Тарабаров[2].
2008 року острів Іньлундао передано Китаю, через чотири роки після підписання угоди між керівництвом двох країн[3]. 14 жовтня 2008 року на острові Великий Уссурійський, що є передмістям Хабаровська, пройшла церемонія передачі територій Китайській Народній Республіці.
Спірні території
Територія, яка відійшла до Китаю — зеленим кольором
Примітки
- Business Standard. Business Standard Article - source for 174 km² figure. Процитовано 18 березня 2020.(англ.)
- Федеральний закон Російської Федерації від 31 травня 2005 р N 52-ФЗ «Про ратифікацію Додаткової угоди між Російською Федерацією і Китайською Народною Республікою про російсько-китайський державний кордон та її Східної частини»(рос.)
- Китайський гамбіт для Путіна