Іоаннівська фортеця
Іоаннівська фортеця (Фортеця святого Іоанна) — перша з фортець, споруджена у 1731 році за зразковим проектом фортець Української лінії. Розташована в селі Іванівське, Красноградського району, Харківської області. Названа на честь святого Іоанна (Івана).
| Фортеця святого Іоанна | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg.webp) | ||||
| Фортечний вал та равелін (2010) | ||||
|
49°26′28″ пн. ш. 35°35′09″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Харківська область, Красноградський район, с. Іванівське | |||
| Будівництво | 23 червня 1731 — | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Іоаннівська фортеця (Україна) | ||||
 Іоаннівська фортеця у Вікісховищі | ||||
При фортеці знаходився Перший батальйон Бєльовського ландміліцейського полку (2-й батальйон цього полку розміщувався в Бєльовській (Десятій) фортеці).
Історія
Перша з побудованих фортець Української лінії.
 |
Оригінальний текст (рос.) …В том 1731 году, 23 июня, при бытности Генерала Графа Богемского, фон-Вейзбаха, при молебном пении и пушечной пальбе, заложена первая крепость на реке Берестовой, выше устья речки Берестовеньки по системе Вобана…
…Императрица Анна Иоанновна указала новозаложенную первую крепость именовать крепостью святого Иоанна, во имя блаженныя памяти Великого Государя Царя и Великого Князя Иоанна Алексеевича…[1] |
 |
Фортеця розташована на височині, в межиріччі Берестової і Берестовеньки. При виборі місця будівництва раціонально використані річкові перепони, що стратегічно посилило фортецю. Знаходиться на центральній ділянці лінії між Орловською і Бєльовською фортецями, з якими з'єднувалася валом і ровом. На південному сході від фортеці збереглася ділянка цього валу, а з північного заходу є його сліди.
У фортеці розмістився 1-й батальйон одного з 20 ландміліційних полків, який був сформований у місті Бєльові Тульської губернії Білгородським військовим столом, отримавши від назви міста Бєльова назву Бєльовський. Сусідня Десята фортеця, в якій розміщувався 2-й батальйон того ж полку, в 1738 році дістав назву Бєльовьского.
В 1770 році піхотні ландміліційські полки увійшли до складу армії, а сам Український корпус було скасовано. З 11 ландміліційних полків чотири зберегли свої назви (33-й Єлецький, 34-й Севський, 70-й Ряський та 71-й Бєльовський), решта увійшли до складу інших полків. 71-й Бєльовський піхотний полк проіснував під своєю первісною назвою до кінця існування Російської імперії.
Архітектура фортеці
Фортеця земляна, майже квадратна в плані, з чотирма бастіонами. У північній куртині розташований в'їзд до фортеці, західна і південна — посилені равелінами, спрямованими в бік річок Берестової та Берестовеньки. Висота кріпосного валу близько 10 м. Фортеця була оточена сухим ровом, первісна глибина якого становила понад 4 м. Площа кріпосного двору близько 1,5 га. У центральній частині двору збереглися залишки колодязя, по западинах простежується також місцезнаходження будівель.
Геральдика
Фортеця святого Іоанна є центральною фігурою гербу села Іванівське (Красноградського району). На гербі фортеця має чорний колір та жовту облямівку. Усередині фортеці зображена церков Пресвятої Богородиці.
Також
Примітки
- Арандаренко Микола Іванович «Записки о Полтавской губернии». Полтава. Типография губернского Правлення. 1852 год. стр. 260
Джерела і література
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — С. 19,146 - 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
- Военная энциклопедія. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1914. — Т. XIV. — 640 с.(рос. дореф.)
- Г. Габаевъ. Роспись русскимъ полкамъ 1812 года. Приложеніе къ «Военно-историческому вѣстнику». — Кіевъ : Типографія Окружного штаба, Банковая улица, домъ №11, 1912. — С. 162,163 - 298 с.(рос. дореф.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1986. — 375 с.(рос.)