Іоанн Х (патріарх Антіохійський)

Народився в Сирії в 1955 році. Закінчив Баламандську духовну семінарію в 1978 році зі спеціалізацією з літургіки.

У 1979 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) був висвячений у сан диякона.

У 1981 році отримав диплом з візантійської музики Фессалунської консерваторії візантійської музики.

У 1983 році закінчив богословський факультет Університету Аристотеля.

У 1983 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) рукоположений в сан священика.

24 січня 1995 року був рукоположений у вікарного єпископа Аль-Хоснского (Пиргського). Зайнявши кафедру владика Іоан першою справою приступився до відродження патріаршого Георгіївського монастиря в Аль-Хумайре, настоятелем якого він служив у 1995—2002 роках. Йому вдалося зробити з неї центр духовного й суспільного життя «долини Християн».

У 1981—2008 роках перебував викладачем літургіки в Баламандской семінарії. У 1989—1992, а потім знову в 2001—2005 роках був ректором Баламандской семінарії. Під час другого ректорства також був настоятелем в Баламандскому Богородицькому монастирі.

У 1983—2008 роках також був духівником Блеманського Богородицького жіночого монастиря в Латакії, Сирія.

17 червня 2008 був обраний митрополитом Західним та Центрально-Європейським. Його настоловання було здійснене Патріархом Антіохійським Ігнатієм IV в Стефановському соборі Парижу 20 і 21 вересня того ж року в присутності сонму православних архієреїв.

19 серпня 2010 його титул було змінено на митрополита Європейського[1].

З Президентом Росії Володимиром Путіним і Президентом Сирії Башаром Асадом. Дамаск, 7 січня 2020 року

17 грудня 2012, через дванадцять днів після смерті попереднього патріарха, митрополит Іоанн був обраний новим патріархом Антіохійським й усього Сходу[2]. Вибори відбулися в Лівані в Баламандському монастирі Успіння Пресвятої Богородиці; в голосуванні взяли участь 18 архієреїв.

Інтронізація відбулася 10 лютого 2013 року в храмі Чесного Хреста Господнього в Дамаску[3].

5 серпня 2020 року на території його Патріархату сталась техногенна катастрофа — вибухи в порту Бейрута. Співчуття Висловили Олександрійський, Вселенський[4], Московський та інші патріархи, а також Митрополит Епіфаній.

20 жовтня 2020 року голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон зустрівся у Дамаску із патріархом Іоаном Х.[5]

2 березня 2021 року зустрівся із російським послом у Лівані Рудаковим Олександром.

18 травня 2021 року Антіохійський патріарх Іоан Х прийняв самозваного «президента» сепаратистів незаконно окупованої росіянами Абхазії (канонічна і законна територія держави і Церкви Грузії) Аслана Бжанія і визнав його чинним президентом незалежної держави.[6]

25 травня 2021 року зустрівся із лідером Антимайдану Дмитром Сабліним.

• «The Meaning of the Church From a Middle Eastern point of view», The Institute for Orthodox Studies, Cambridge, 2002.
• «The Hymnographic Contribution of the Antiochian Orthodox Church to the Byzantine Liturgical System During the Sixth and Seventh Centuries».
• «The Service of Baptism: A Historic, Theological and Liturgical Study», Thessalonica, 1983 (докторська дисертація).
• «Principles of Byzantine Music», Balamand, 1990; 2-е изд., 2001.
• "The Life of St. Nectarios the Wonderworker ", Lattakya, 1990.
• «Priesthood & Marriage of Priests», Lattakya, 1992.
• «Baptism as a Sacrament of Initiation into the life in Christ», Lattakya, 1992.
• "Annals of St. John of Damascus Institute of Theology ": " Liturgical Sources «, 1993;» Church Praises «, 1994;» Divine Worship «, 1995;» Liturgical Forms ", 1996.
• «The Liturgikon», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
• «The Presanctified Service», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
• «Introduction to the Liturgical Families and Rites», St. John of Damascus Institute of Theology, 2003 (арабською і англійською).
• «The Prayers before and after Holy Communion», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2003.
• «The Mystery of Repentance», a lecture delivered at Holy Spirit University-Kaslik in the year 2000 during a conference about Eastern Liturgical Life.

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі[7]

• Антіохійський Патріарх про єдність та інші актуальні проблеми служіння християнських Церков сьогодні
• Обрано нового Патріарха Антіохійської Православної Церкви