Латакія

Латакія (грец. Λαοδικεία, араб. اللاذقية‎ Al-Ladhiqiyah, тур. Lazkiye, лат. Laodicea ad Mare) — головне портове місто Сирії, а також столиця провінції Латакія. Населення в 2010 році — 370 000 осіб.

Місто
Латакія
араб. اللاذقية‎
Герб
Файл:Latakia — Seal.jpg

Координати 35°31′25″ пн. ш. 35°47′30″ сх. д.

Країна  Сирія
Мухафаза Латакія
Район Латакія
Площа 58 км²
Висота центру 0 м
Офіційна мова арабська
Населення 554 000  
Міста-побратими Сус, Мерсін, Констанца, Ріміні, Аден, Керкіра, Генуя, Фамагуста, Gazimağusa Municipalityd
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код 41
GeoNames 173576
Офіційний сайт elatakia.sy  (араб.)
Латакія
Латакія (Сирія)

Хоча місце сьогоднішньої Латакії було заселене ще в 2 тисячолітті до н. е., сучасне місто було засноване в 4 столітті до н. е. під владою Селевкідів. Згодом Латакією керували римляни, а потім Омейяди і Аббасиди у VIII-X століттях. Під час їх правління візантійці часто нападали на місто і періодично керували ним, поки його не знову захопили араби, Фатіміди. Потім Латакія перебував під владою сельджуків, хрестоносців, айюбідів, мамлюків і турків. Після Першої світової війни Латакія ввійшла до складу французького мандата в Сирії, у якому місто стало столицею автономної території алавітів. Ця автономна територія стала незалежною алавітською державою в 1922 році, проголосивши свою незалежність кілька разів, поки не приєдналася до Сирії в 1944 році.

Походження назви

Як і в багатьох містах Селевкідів, Латакія була названа на честь члена правлячої династії. Першою назвою стала назва Лаодікія (грец. Λαοδικεία) на честь матері Селевка I Нікатора, Лаодікії. Араби називали його аль-Ладік'ях (араб. اللاذقية‎), французи — Lattaqui і англійці — Latakia чи Lattakia. В Османській імперії місто називали Lazkiye, а його латинською назвою є Laodicea ad Mare.

Історія
Листівка, на якій зображений алавітський музичний гурт з північно-західної Сирії (1920-ті).

Латакія відома з часів фінікійців (під назвою Раміта). Пізніше на його місці існувало грецьке місто. Селевк I Нікатор заснував місто заново і назвав його Лаодікея. Місто було зруйноване землетрусами в 494 і 555 роках. Було захоплене арабами в 638 році, а в 1097 — хрестоносцями. У 1188 відвойоване Саладіном. З 16 століття до Першої світової війни місто перебувало у складі Османської імперії. В період османського панування місто населяли переважно алавіти, проте серед жителів була достатня кількість сунітів і християн. Після повалення короля Фейсала влада перейшла до французів, які надали місту автономію. З 1930 до 1936 місто є столицею санжака Латакія, номінально автономної держави, керованої Францією при мандаті Ліги Націй. З 1936 року перебуває у складі Сирії.

Демографія

На початку 20 століття у Латакії мешкало близько 7000 жителів, проте, за даними Журналу Товариства Мистецтв, у 1905 році чисельність населення становила 25000 осіб[1]. У 1992 році населення Латакії становило 284 000, а під час проведення перепису населення 1994 року у місті мешкало вже 303 000 осіб[2]. Населення міста продовжує інтенсивно зростати, досягнувши приблизно 402 000 жителів у 2002 році[3]. Однак ці цифри можуть бути різними через невизначеність розмірів міста. За деякими даними, у 2010 році населення Латакії разом з її передмістями становило 370 000 осіб.

Рік1905193219431957197019871994
Населення25,000[1]24,000[2]36,000[2]56,000[2]126,000[2]241,000[2]303,000[2]

У релігійному плані у Латакії незначно переважають суніти, а друге місце за кількістю віруючих займає велика алавітська меншина. У сільських передмістях 70 % складають алавіти, християни — 14 %, суніти — 12 %, ісмаїліти — 2 %. Місто до сьогодні зберігає за собою статус столиці алавітів і залишається основним культурним центром релігії[3]. Упродовж 1980-90-х років велика кількість алавітів емігрувала до Дамаску на півдні країни[4]. У Латакії мешкає значна кількість віруючих Елладської православної церкви (автокефальна частина Грецької православної церкви), у місті також знаходиться центр єпархії та велика кількість парафіян Антіохійської православної церкви[5]. У 1825 році у місті проживали 6000-8000 мусульман, 1000 грецьких християн, 30 вірменських християн, 30 маронітів та 30 євреїв[6].

Економіка
Пляж Cote d'Azur

Порт Латакії є одним з основних сирійських портів, до нього надходить велика кількість виробів з металу, машин, хімічних речовин і продуктів харчування. У 2004 році 5,1 млн тонн були вивантажені, а 1 мільйон тонн був завантажений з цього порту. До порту постійно надходять великі іноземні інвестиції, особливо для будівництва нових причалів. Портом керує напівавтономна державна компанія[7]. Навколо Латакії знаходяться обширні сільськогосподарські райони. Звідси експортують бітум, асфальт, зернові, бавовну, фрукти, яйця, олію, кераміку та тютюн. У місті також збереглися традиційні ремесла, такі як чистка бавовни, обробка олії та шкіри, та вилов губок[8].

Латакійський пляж Кот д'Азур (Cote d'Azur) є провідним прибережним курортом Сирії і до заходів, що проводяться там, входять водні лижі, водні мотоцикли (Jet Ski) і віндсерфінг. У місті знаходяться 8 готелів, два з яких мають п'ять зірок — Cote d'Azur de Cham Hotel та Lé Merdien Lattiquie Hotel, обидва розташовані за 6 км (3,7 милі) на північ від міста. Останній готелі має 274 номери і є єдиним міжнародним готелем в місті[9].

На відміну від інших сирійських міст, шопінг і вечірні прогулянки по ринках вважаються улюбленим заняттям в Латакії. Численні модні магазини та бутики розташовуються вздовж Азар-стріт (Azar Street), ця вулиця є торговим центром міста[10].

Персоналії

Міста-побратими

Примітки
  1. Society of Arts (Great Britain), 1906, p.556. (англ.)
  2. Winckler, 1998, p.72. (англ.)
  3. Minahan, 2002, p.79. (англ.)
  4. Dumper, 2007, pp.126-127. (англ.)
  5. Fahlbusch and Bromiley, 2008, p.279. (англ.)
  6. American Board of Commissioners for Foreign Missions, 1825, p.375. (англ.)
  7. Emerging Syria 2006, p.67 (англ.)
  8. Стаття про Латакію у Енциклопедії Британніці (англ.)
  9. Carter, 2004, p.146. (англ.)
  10. Mannheim, 2001, pp.290-291. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.