Ірод Архелай

Ірод Архелай (лат. Archelaus, * бл. 23 р. до н. е. — †18 рік) етнарх Самарії, Юдеї та Ідумеї з 4 р. до н. е. до 6 р н. е., син Ірода I і його четвертої дружини, самаритянки Мальтаке.

Ірод Архелай
Ірод Архелай
Етнарх Юдеї
4 до н. е.  6
Попередник: Ірод I Великий
Спадкоємець: Ірод Агріппа I
 
Народження: 23 до н. е.(-023)
Смерть: 18(0018)
Рід: Іродіади
Батько: Ірод I Великий
Мати: Мальтаке
Шлюб: Маріамна IIId і Glaphyrad

 Медіафайли у Вікісховищі

Розподіл Царства Іродом Великим:
   Територія Ірода Архелая
   Територія Ірода Антипи
   Територія Ірода Филипа ІІ
   Територія Саломеї (міста Явне, Азот, Фазаеліс)
   Автономні міста (Десятимістя)

Заповіт Ірода І Великого

Ірод Великий у своїм третім за рахунком заповіті призначив Архелая спадкоємцем свого царства, а іншим своїм синам Іродові Антипі та Іродові Филипу II, виділив менші області (тетрархії).

Боротьба у Римі за затвердження царювання

Після смерті Ірода, Архелай не зміг прийняти царський титул відразу, а попрямував в Рим за затвердженням свого права царювання в імператора Августа. Перед його від'їздом в Єрусалимському Храмі відбулися заворушення з боку фарисеїв, противників Ірода. Це сталося під час святкування Великодня, коли в Єрусалим приходило безліч євреїв з ізраїльських земель. Бунт було придушено силою.

Після розгрому бунтарів крім Архелая в Рим вирушив його брат Ірод Антипа, а також посольство з безлічі противників Архелая, щоб оскаржити його право на успадкування престолу Ірода. Однак імператор, вислухавши обидві сторони, поклався на вибір Ірода і віддав перевагу Архелаю. Імператор Август підтвердив заповіт Ірода у всьому крім царського титулу: замість царя Архелай став етнархом — «правителем народу». Згідно із заповітом Архелай став правителем Самарії, Юдеї (включаючи Єрусалим) і Ідумеї. У цей час однак бунти поширюються по усій Юдеї. Два римські легіони під проводом Квінтилія Вара були послані на допомогу легіону, що перебував в Юдеї. Разом вони придушують ці бунти.

Правління, суд та заслання

По прибутті з Рима до Юдеї у якості етнарха, Архелай одружився з Глафірою, вдовою свого брата Олександра та на той час нерозлученою дружиною Юби II. Свою дружину Маріамму, дочку Арістобула IV, він виганяє. Таке одруження було заборонене. Невдовзі через жорстоке поводження з підданими та численні скарги, Октавіан Август у 6 р н. е. провів над ним суд та відправив Архелая на заслання у Вієнн — місто в Нарбонській Галії, недалеко від Ліона, та конфіскував все його майно. Для секвестру майна Архелая, та проведення загального перепису населення були послані префектом Юдеї Копоній, разом із намісником імператора у Сирії Квірінієм[1]. Таким чином закінчилося правління Архелая, а його володіння були включені до складу римської провінції Сирія. Про перебування Архелая у Вієнні не залишилося відомостей.

Ірод Архелай у Новому Заповіті

У Новому Заповіті ім'я Ірода Архелая згадується один раз Евангелістом Матвієм у Євагеліїї від Матвія Мт. 2:22. Таким чином вступ до правління Ірода Архелая служить для датування повернення після втечі Ісуса, Марії і Йосипа з Єгипту до країв галилейських і Назарету.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.