Ісаакян Аветік Саакович

Ісаакян Аветік Саакович
вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան
Народився 17 (29) жовтня 1875[1]
Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2]
Помер 17 жовтня 1957(1957-10-17)[3][4][5] (81 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[4]
Поховання
Пантеон імені Комітаса : 
Громадянство  СРСР
Національність вірменин
Діяльність поет
Alma mater Геворкянська теологічна семінарія, Лейпцизький університет і Цюрихський університет
Мова творів вірменська[6]
Роки активності з 1890
Жанр вірш і поема
Членство Спілка письменників СРСР
Партія Дашнакцутюн
Родичі Avetik Isahakyand
Автограф
Нагороди

 Ісаакян Аветік Саакович у Вікісховищі

Аветік Саакович Ісаакян (вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան; 1875—1957) — вірменський радянський поет, прозаїк, публіцист.

Біографія

А. С. Ісаакян народився 19 жовтня (31 жовтня) 1875(18751031) року в Александрополі Еріванської губернії (нині Гюмрі, Вірменія).

У 1889—1892 роках Ісаакян навчався в Ечміадзінської семінарії. У 1892 році опублікував перший вірш. У 1892—1895 роках вивчав філософію і антропологію в Лейпцизькому університеті. У 1895 році повернувся в Російську Вірменію і вступив до нелегальної Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн). Був у 1896 році заарештований, один рік просидів у Єреванської в'язниці, після чого висланий до Одеси, де мешкав у будинку на вул. Буніна, 24[7]. Після звільнення Ісаакян відвідував лекції з літератури і історії філософії в Цюріхському університеті. У 1902 році повернувся до Вірменії, а потім переїхав в Тифліс. У 1908 році знову заарештований, разом зі 158-ю вірменськими громадськими діячами, і посаджений на півроку в Тифлиську в'язницю.

У 1911 році був вигнаний з Російської Імперії за революційну діяльність, оселився в Німеччині. У 1914 році заснував, спільно з Йоганнесом Лепсиусом і Паулем Рорбахом Німецько-вірменську громаду. Перша світова війна, яка спалахнула того ж року, стала причиною організованого молодотурками (союзниками Німецького Рейху) геноциду вірменського народу. Чому Німецько-вірменська громада не змогла перешкодити.

До 1936 року Ісаакян жив переважно за кордоном (Франція, Швейцарія та ін.), Особисто був знайомий з багатьма інтелектуалами свого часу. Всі ці роки Ісаакян входив в Дашнакцутюн і відзначився антирадянськими висловлюваннями.

Після повернення в СРСР був головою СП Вірменської РСР. Академік АН Вірменської РСР (1943). Депутат ВР Вірменської РСР 2-4 скликань.

В цей час Ісаакян перебував під захистом Першого секретаря ЦК КП Вірменії Г. А. Арутінова. У 1937 році він викреслив зі списку представлених НКВС СРСР до арешту багатьох видних вірменських діячів, серед яких був і Ісаакян. Також для Ісаакяна, як і для деяких інших представників вірменської інтелігенції, був побудований особняк в Єревані.

А. С. Ісаакян помер 17 жовтня 1957 року. Похований в Єревані в Пантеоні імені Комітаса.

Пам'ять

Примітки
  1. http://tert.nla.am/archive/HAY%20GIRQ/Ardy/1981-2000/isahakyan_1987.pdf
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119041529 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
  4. Исаакян Аветик Саакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Munzinger Personen
  6. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. http://old.omr.gov.ua/ru/acts/mayor/91598/
  8. http://wek.kiev.ua/uk/Ісаакяна_вулиця
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.