Ісаакян Аветік Саакович
Ісаакян Аветік Саакович | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան | ||||
Народився |
17 (29) жовтня 1875[1] Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[2] | |||
Помер |
17 жовтня 1957[3][4][5] (81 рік) Єреван, Вірменська РСР, СРСР[4] | |||
Поховання | ||||
Громадянство | СРСР | |||
Національність | вірменин | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Геворкянська теологічна семінарія, Лейпцизький університет і Цюрихський університет | |||
Мова творів | вірменська[6] | |||
Роки активності | з 1890 | |||
Жанр | вірш і поема | |||
Членство | Спілка письменників СРСР | |||
Партія | Дашнакцутюн | |||
Родичі | Avetik Isahakyand | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Ісаакян Аветік Саакович у Вікісховищі |
Аветік Саакович Ісаакян (вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան; 1875—1957) — вірменський радянський поет, прозаїк, публіцист.
Біографія
А. С. Ісаакян народився 19 жовтня (31 жовтня) 1875 року в Александрополі Еріванської губернії (нині Гюмрі, Вірменія).
У 1889—1892 роках Ісаакян навчався в Ечміадзінської семінарії. У 1892 році опублікував перший вірш. У 1892—1895 роках вивчав філософію і антропологію в Лейпцизькому університеті. У 1895 році повернувся в Російську Вірменію і вступив до нелегальної Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн). Був у 1896 році заарештований, один рік просидів у Єреванської в'язниці, після чого висланий до Одеси, де мешкав у будинку на вул. Буніна, 24[7]. Після звільнення Ісаакян відвідував лекції з літератури і історії філософії в Цюріхському університеті. У 1902 році повернувся до Вірменії, а потім переїхав в Тифліс. У 1908 році знову заарештований, разом зі 158-ю вірменськими громадськими діячами, і посаджений на півроку в Тифлиську в'язницю.
У 1911 році був вигнаний з Російської Імперії за революційну діяльність, оселився в Німеччині. У 1914 році заснував, спільно з Йоганнесом Лепсиусом і Паулем Рорбахом Німецько-вірменську громаду. Перша світова війна, яка спалахнула того ж року, стала причиною організованого молодотурками (союзниками Німецького Рейху) геноциду вірменського народу. Чому Німецько-вірменська громада не змогла перешкодити.
До 1936 року Ісаакян жив переважно за кордоном (Франція, Швейцарія та ін.), Особисто був знайомий з багатьма інтелектуалами свого часу. Всі ці роки Ісаакян входив в Дашнакцутюн і відзначився антирадянськими висловлюваннями.
Після повернення в СРСР був головою СП Вірменської РСР. Академік АН Вірменської РСР (1943). Депутат ВР Вірменської РСР 2-4 скликань.
В цей час Ісаакян перебував під захистом Першого секретаря ЦК КП Вірменії Г. А. Арутінова. У 1937 році він викреслив зі списку представлених НКВС СРСР до арешту багатьох видних вірменських діячів, серед яких був і Ісаакян. Також для Ісаакяна, як і для деяких інших представників вірменської інтелігенції, був побудований особняк в Єревані.
А. С. Ісаакян помер 17 жовтня 1957 року. Похований в Єревані в Пантеоні імені Комітаса.
Пам'ять
Примітки
- http://tert.nla.am/archive/HAY%20GIRQ/Ardy/1981-2000/isahakyan_1987.pdf
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119041529 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
- Исаакян Аветик Саакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Munzinger Personen
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://old.omr.gov.ua/ru/acts/mayor/91598/
- http://wek.kiev.ua/uk/Ісаакяна_вулиця