Пауль Рорбах

Рорбах Пауль (Rohrbach, 18691956) — євангельський теолог, історик, політичний публіцист, знавець Східної Європи і подорожник.

Пауль Рорбах
нім. Paul Rohrbach
Народився 29 червня 1869(1869-06-29)[1][2][…]
Кулдіга, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 19 липня 1956(1956-07-19) (87 років), 20 липня 1956(1956-07-20)[1] (87 років) або 19 червня 1956(1956-06-19)[3] (86 років)
Лангенбург[1]
Країна  Німеччина
Діяльність богослов, письменник, викладач університету, політик
Галузь історія
Alma mater Тартуський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма, Страсбурзький університет і Гумбольдтський університет Берліна
Знання мов німецька[4]
Заклад Handelshochschule Berlind
Партія Німецька демократична партія, Conservative People's Partyd і National-Social Associationd
Конфесія євангелічна церкваd
Діти Hans Rohrbachd

Життєпис

Народився у Курляндії, за походженням балтійський німець.

У кінці 1890-х і початку XX століттядля правлячих кіл кайзерівської Німеччини доктрину відторгнення від Російської імперії західних територій сформулював саме Пауль Рорбах. Він входив до кола засновників окультного товариства «Туле» (поряд з [[Карл Гаусгофер}Карлом Хаусхоффером]], Феліксом Нідієром і Дітріхом Еккартом), члени якого згодом створили Націонал-соціалістичну робітничу партію. Його інтелектуальний вплив у питаннях «східної політики» наклав визначний відбиток на правлячі кола Німеччини. А факт його дружби з заступником начальника генерального штабу генералом Людендорфом, що зіграв не останню роль у знищенні Російської імперії, вже сам по собі говорить багато про що. Напередодні І Світової війни Рорбах був одним з головних експертів Німецького військового відомства і Мзс з «Російського питання».

У 1917 він опублікував роботу під назвою «Наша військова мета на сході і російська революція» («Unser Kriegsziel im Osten und die russische Revolution»), де виклав ті цілі, яких Німеччина має домогтися, використовуючи війну і російську революцию.Так як відкрита анексия (приєднання) Німеччиною західних областей Росії на той момент в Європі не віталася, Рорбах вважав що Литва, Курляндія, Ліфляндія й Естляндія можуть отримати державну автономію в межах федеративної Росії. Однак при обов'язковій умові їх повної самостійності у відносинах З Німеччиною. В таких умовах, Німеччини буде нескладно згодом приєднати (сепарувати) «Междуевропу» до «Серединної Європи» (ЄС).після відторгнення «Междуевропы» (Польщі, Білорусі та Фінляндії) від Росії, остання повинна, на думку Рорбаха, відмовитися від прагнення вийти до відкритих незамерзаючих морях і перенаправити свою геополітичну активність на Схід. В іншому випадку їй не уникнути зіткнення з Європою взагалі і Німеччиною зокрема. Природно, що Рорбах виходив з того, що Росія не буде пристосовуватися до німецьким інтересам. А це значить, що її економічні і торговельні устремління будуть концентруватися як раз там, де бачити їх німці не хотят.Таким чином, на думку Рорбаха, якщо Україна залишиться об'єднаною з Росією, то стратегічні цілі не будуть досягнуті. Навіть за умови відторгнення від Росії Прибалтики, Польщі, Білорусі та Фінляндії, російська загроза для Німеччини не буде усунена. А це означає, що Німеччина і створена нею «Серединна Європа»(ЄС) не встоять в боротьбі з Росією. Тому, як вважав Рорбах, «українське питання» це не внутрішньополітичне питання Росії, а питання світової політики. «Усунення російської небезпеки, якщо час буде цьому сприяти, піде шляхом відділення України від Росії - або ця небезпека взагалі не може бути усунута»Саме тому, що вся військова та дипломатична діяльність Німеччини, на думку Рорбаха, повинна бути спрямована на розчленування Росії. Необхідно відмовитися від політики, яка вважається з Росією, як з цілим, з єдиною державою». Навпаки, треба встановлювати відносини з тими елементами в Росії, які діють на користь її розпаду.

Рорбах доктор г. к. Українського вільного університету і почесний президент (з 1952 року) Німецько-українського товариства у Мюнхені, яке Рорбах заснував спільно із Акселєм Шмідтом.

Про Рорбаха написано монографії: «Dem Andenken Paul Rohrbachs», y «Deutsch-Ukrainische Herder-Gesellschaft» (1959).

Джерела та література

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.