Ісадченко Володимир Олександрович
Володи́мир Олекса́ндрович Іса́дченко (нар. 29 вересня 1994, Липецьке, Подільський район, Одеська область, Україна — пом. 29 травня 2014, Кам'янка, Ізюмський район, Харківська область, Україна) — старший солдат строкової служби Національної гвардії України. Учасник російсько-української війни.
Ісадченко Володимир Олександрович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
29 вересня 1994 Липецьке, Одеська область |
Смерть |
29 травня 2014 (19 років) Кам'янка, Харківська область (Загинув під час нападу терористів на автоколону) |
Поховання | Липецьке |
Військова служба | |
Роки служби | 2013—2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС України |
Рід військ | Національна гвардія |
Формування | 16 ПОГП, в/ч 3036 |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився у селі Липецьке на Одещині. Після закінчення 9 класів Липецької школи вступив до Одеського залізничного технікуму, де 2012 року здобув професію електрослюсаря. Закінчив курси водіїв у м. Подільськ (на той час — Котовськ).
В травні 2013 року прийшов до військкомату, тому що вважав строкову військову службу своїм громадянським обов'язком. Служив на посаді стрільця 2-го відділення 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону Дніпропетровського 16-го полку охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (у 2013 році — Внутрішні війська МВС України). Вже за три місяці служби отримав військове звання старшого солдата.
Під час російської збройної агресії брав участь в антитерористичній операції на Сході України, супроводжував вантажі в зону проведення АТО.
29 травня 2014 року військовослужбовці Дніпропетровського полку повертались до пункту тимчасової дислокації у місто Ізюм після доставки продуктів харчування та інших вантажів на блокпости під Слов'янськом. Цим же транспортом після служби на блокпостах поверталися українські бійці. Близько 16:00 поблизу села Кам'янка, за 20 км від Ізюма, терористи на легковому автомобілі ВАЗ-2110 наздогнали колону й обстріляли КАМАЗ полку з автоматів і підствольного гранатомету. Від отриманих поранень старший солдат Володимир Ісадченко загинув на місці, ще двоє бійців, 19-річний Сергій Пашков і 21-річний Роман Угравецький, дістали поранень[1][2].
31 травня Володимира поховали у рідному селі. Залишилися батьки, Олена Володимирівна та Олександр Павлович, та молодша сестра Ольга.
Нагороди та вшанування пам'яті
20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
Наказом командуючого НГУ за мужність, відвагу, виявлені під час виконання військового обов'язку, старший солдат Володимир Ісадченко навічно зарахований до лав Дніпропетровського полку охорони громадського порядку. У казармі військової частини йому встановлено меморіальну дошку.
В центрі рідного села Липецького за підтримки голови сільської ради, підприємців та багатьох мешканців села встановили пам'ятник, на честь Володимира, по дорозі до Подільська його батьки викопали колодязь, а односельці мікрорайону «Могила» також встановили пам'ятник.
Примітки
Джерела
- Ісадченко Володимир Олександрович // Книга пам'яті загиблих.
- Ісадченко Володимир Олександрович // Український меморіал.
- Старший солдат Ісадченко Володимир Олександрович // Офіційний сайт Національної гвардії України.
- В Одеській області поховали загиблого в АТО нацгвардійця(рос.) // «Форпост Котовськ», 12 червня 2014.
- Вічна пам'ять Герою Володимиру Ісадченко // «Форпост Котовськ», 30 вересня 2015.
- Вічна пам'ять Герою Володимиру Ісадченку[недоступне посилання з травня 2019] // Сайт Подільської РДА, 29 травня 2017.