Ісмаїл I
Ісмаїл І (1487–1524) — шахиншах Ірану (1501–1524). Батько шаха Ірану Тахмаспа І (1514-1576).
| Ісмаїл I азерб. شاه اسماعیل صفوی | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1501 — 1524 | |||
| Попередник: | Єздигерд III (632—651) | ||
| Наступник: | Тахмасп І | ||
| Народження: |
17 липня 1487 Ардебіль, Іран[1] | ||
| Смерть: |
23 травня 1524 (36 років) Ардебіль, Іран[1] | ||
| Поховання: | Ардебіль і Ханака та святилища шейха Сафі аль-Дін | ||
| Національність: | Курди, Понтійські греки і грузини | ||
| Країна: | Сефевідський Іран | ||
| Релігія: | шиїзм | ||
| Рід: | Сефевіди | ||
| Батько: | шейх Гейдар | ||
| Мати: | Халіма | ||
| Шлюб: | Tajlu Khanumd | ||
| Діти: | Тахмасп I, Елказ Мірзаd, Сам Мірзаd, Bahram Mirzad, Q29349118? і Q25543028? | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Засновник держави Сефевідів в Ірані та перший шах єдиної іранської держави. Нащадок шейха Сефі-ад-Діна. Захопив державу Ширваншахів.
Протистояння з османами
Позиціонуючи себе лідером сунітів, Селім I Грізний конкурував із шиїтським шахиншахом Ісмаїлом.
У 1513 Селім влаштував в Анатолії жорстоку різанину «єретиків»-шиїтів, знищивши 40-45 000 осіб у віці від 7 до 70 років — імовірно, щоб очистити від «п'ятої колони» прикордонні області (доти 4/5 населення Малої Азії були шиїтами і співчували Сефевідам).
У травні 1514 османська армія вторглася до володінь Ісмаїла. Кизилбаші уникали бою, сподіваючись виснажити супротивника відступом вглиб країни, знищуючи на його шляху все, що могло стати в пригоді. Вирішальний бій відбувся 23 серпня 1514 на рівнині Чалдиран (тур. Çaldiran) і закінчився повним розгромом війська кизилбашів. Шахиншах дивом врятувався втечею. Через два тижні Селім вступив до столиці Сефевідів — Тебризу — проте пробув там всього кілька днів (яничари, боячись голодної зими, зажадали вести їх додому).
Поверталися через Єреван, Карс та Ерзурум, прихопивши шахські казну, гарем і близько тисячі ремісників. До імперії було приєднано майже весь Курдистан та частину Вірменії. Незабаром більшу частину Курдистану Ісмаїл I повернув собі назад, але наступного року деякі курдські вожді добровільно перейшли під протекцію султана.
Помер в 1524 у віці 36 років.
Творчість
Писав вірші азербайджанською мовою під псевдонімом Хатаї ("Хатаї" з фарсі перекладається буквально як "грішник").
Примітки
- Исмаил I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
- Антология Азербайджанской поэзии. Москва-1960.
Джерела
- Momen, Moojan (1985). An Introduction to Shi'i Islam: The History and Doctrines of Twelve. Yale University Press. ISBN 0-300-03531-4.
- Savory, Roger (1998). «ESMĀʿĪL I ṢAFAWĪ». Encyclopaedia Iranica, Vol. VIII, Fasc. 6. pp. 628–636. http://www.iranicaonline.org/articles/esmail-i-safawi.
- Mazzaoui, Michel M. (2002). «NAJM-E ṮĀNI». Encyclopaedia Iranica. http://www.iranicaonline.org/articles/najm-e-ani.
- Newman, Andrew J. (2008). Safavid Iran: Rebirth of a Persian Empire. I.B.Tauris. с. 1–281. ISBN 9780857716613.
- Savory, Roger (2007). Iran under the Safavids. Cambridge University Press. с. 1–288. ISBN 0521042518.
- Bosworth, C.E.; Savory, R.M. (1989). «AMĪR-AL-OMARĀʾ». Encyclopaedia Iranica, Vol. I, Fasc. 9. pp. 969–971. http://www.iranicaonline.org/articles/amir-al-omara. Процитовано 28 December 2014.
- Roemer, H.R. (1986). The Safavid period. The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Timurid and Safavid periods. Cambridge: Cambridge University Press. с. 189–351. ISBN 9780521200943.
- M. Momen, An Introduction to Shi'i Islam, Yale Univ. Press, 1985, pp. 397, ISBN 0-300-03499-7