Ісраель Орі

Ісраель Орі (вірм. Իսրայել Օրի 16581711 – один з видатних діячів вірменського визвольного руху.

Ісраель Орі
вірм. Իսրայել Օրի
Народився 1659[1]
Сісіан, Сюнік, Вірменія
Помер 1711[1]
Астрахань, Московське царство
Країна  Сефевідський Іран
Національність вірмени
Діяльність письменник
Мова творів вірменська
Роки активності з 1695
Конфесія Вірменська апостольська церква

 Ісраель Орі у Вікісховищі

Молоді роки

Орі народився в 1659 році у селі Сісіан області Сюнік історичної Вірменії, був сином вірменського мелика Ісраела, став членом делегації з семи чоловік, відправленої католикосом Акопом IV у пошуках зарубіжної допомоги для звільнення вірмен з-під іноземного гніту. Делегація за підтримки грузинського царя Георгія XI 1678 року прибула до Константинополя. Після смерті католікоса план пошуку зарубіжної допомоги був відкинутий, але Орі вирішив виконати місію самостійно, і відвідав Венецію, Париж і Відень. Він вступив до армії Людовика XIV і увійшов у контакт з вищими політичними колами Франції, постійно піднімаючи питання про звільнення вірмен, але зустрів холодну байдужість.

Життя в Німеччині

1695 року Орі оселився в Дюссельдорфі, де встановив контакт з пфальцським курфюрстом Іоганном Вільгельмом. Сподіваючись, що вірменське питання може стати предметом розгляду у вищих політичних колах Європи, курфюрст дав Орі рекомендаційні листи до імператора Австрії і правителя Тоскани, однак через те, що Орі не міг довести, що його заяви дійсно висловлюють думку більшості вірмен, вони не були взяті до уваги. За порадою Йоганна Вільгельма Орі відправився до Вірменії, щоб отримати документи, які могли б бути прийняті до розгляду в Європі. У 1699 році Орі разом з Меліком Сафразом зібрав в Ангехакот на таємну зустріч одинадцятьох Сюнікських меліків, де було прийнято офіційне рішення звернутися за військовою допомогою до європейських держав. У 1700 році Орі зустрівся з імператором Леопольдом I, який сказав йому, що для успіху такого плану ключову роль відіграє підтримка Росії. Не добившись результатів в Німеччині та Австрії, у 1701 році Орі відправився до Москви.

План за участю Росії

Ісраель Орі був першим, хто вирішив для звільнення Вірменії орієнтуватися на Росію. У Москві Орі зустрівся з Петром I і передав йому лист Сюнікських меліків, в якому було сказано: «Не маємо іншої надії, тільки в Бозі монарха небесного, вашої величності на землі государя» [2]. Петро пообіцяв надати вірменам допомогу після закінчення війни зі Швецією. Завдяки широкій ерудиції і своєму інтелекту, Орі привернув до себе симпатії царського двору. Не випадково в документі, написаному значно пізніше за дорученням князя Г. Потьомкіна, він характеризувався як чоловік відмінного розуму і обдарувань [3]. У 1704 році Орі зустрівся з татом Климентом XI, який обіцяв йому підтримку.

Орі запропонував Росії наступний план: для звільнення Грузії і Вірменії потрібно послати в Закавказзя 25-тисячну російську армію з 15 тисяч козаків і 10 тисяч піхоти. Козаки повинні пройти через Дар'яльську ущелину, а піхота відплисти через Каспійське море з Астрахані. На місці російські війська повинні будуть отримати підтримку збройних сил грузин і вірмен. Було вирішено, що потрібно послати спеціальну місію до Персії на чолі з Орі, яка б дізналася умонастрої місцевих жителів, зібрала б інформацію про дороги і фортецях і т.п. Щоб не викликати підозр, Орі мав би говорити, що посланий римським папою до двору Солтан Хусейна, щоб зібрати інформацію про життя християн у Перській імперії.

У 1707 році, після всіх необхідних приготувань, Орі в ранзі полковника російської армії з великим загоном виступив у дорогу. Французькі місіонери в Персії спробували запобігти прибуття Орі до Ісфахану, доносячи шахові, що Росія хоче утворення незалежної Вірменії, а Орі хоче стати вірменським царем.

Коли Орі прибув в Ширван, йому довелося чекати кілька днів дозволу увійти в межі країни. У Шамахи він зустрівся з місцевими лідерами грузин і вірмен, підтримавши їх орієнтацію на Росію. У 1709 році він прибув в Ісфахан, де знову вів переговори з політичними лідерами. Повертаючись до Росії з Персії, в 1711 році Орі несподівано помер в Астрахані.

Примітки

  1. Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ
  2. Переклад послання вірменських Меліків Петру I Вірмено-російські відносини в першій третині XVIII століття. Том II, частина I. Єреван. АН АрмССР. 1964. Під редакцією А. Иоаннесян.
  3. С. В. Востріков // Карабахська криза і політика Росії на Кавказі // Громадські науки і сучасність 1999 • № 3

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.