Леопольд I Габсбург

Леопо́льд I Га́бсбург (нім. Leopold I; 9 червня 1640 — 5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Богемії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), титулярний король Галичини та Володимирії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.

Леопольд I
нім. Leopold I
Леопольд I
Римський Імператор
1 серпня 1658 — 5 травня 1705
Коронація: 1 серпня 1658
Попередник: Фердинанд III
Наступник: Йосиф I
Прапор
 Король Ґаліції і Лодомерії
1655 — 5 травня 1705
Попередник: Фердинанд IV
Наступник: Йосиф I
 
Народження: 9 червня 1640(1640-06-09)[1][2][…]
Відень, Габсбурзька монархія[3]
Смерть: 5 травня 1705(1705-05-05)[1][2][…] (64 роки)
Відень, Габсбурзька монархія[3]
Поховання: Імператорський склеп
Країна: Австрія і Німеччина[4]
Релігія: Католицька церква
Рід: Габсбурги
Батько: Фердинанд III Габсбург
Мати: Марія Анна Іспанська
Шлюб: Клавдія Феліцітас Австрійська, Елеонора Магдалина з Нойбурга і Маргарита Тереза Іспанська
Діти: Марія Антонія Австрійська, Йосип I Габсбург[5], Archduchess Maria Elisabeth of Austriad, Archduke Leopold Joseph of Austriad[6], Марія Анна Австрійська (1683–1754), Maria Theresa of Austriad, Карл VI Габсбург[5], Archduchess Maria Magdalena of Austriad, Ferdinand Wenzel von Habsburgd[6], Johann Leopold von Habsburgd[6], Maria Anna von Habsburgd[6], Anna Marie von Habsburgd[6], Maria Josefa von Habsburgd[6], Christine von Habsburgd[6], Archduchess Maria Josepha of Austriad[6] і Marie Margarete von Habsburgd[6]
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

За його правління османи безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовиком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.

Біографія

Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда (1654), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем угорським та чеським. Після смерті батька (1657) Леопольд I, незважаючи на всі інтриги Людовика XIV, що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким імператором й коронований 18 липня 1658 року завдяки особливому сприянню курфюрста Бранденбурзького Фрідріха-Вільгельма I.

Любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау; Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім'я. Після смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665) Леопольд I надбав графство Тіроль й викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.

Участь у війнах

Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з польським королем Яном ІІ Казимиром і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х Густавом — королем Швеції та його союзником, Юрієм II Ракоці Семиградським.

Втручання Османської імперії до заколотів Седмигороддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир'ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель. Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила заколот (1678-1682), й закликані нею на допомогу османи у 1683 році дійшли до Відня, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.

З його війн з Людовиком XIV перша (1672-1679) й друга (1688-1697) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.

Думка дослідників

"За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів, <…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої історії[7].

Родина
Печатка Леопольда I Габсбурга

У 1666 році Леопольд I одружився з іспанською інфантою Маргаритою Терезою (1651-1673), дочкою короля Філіпа IV. З шести дітей вижила тільки одна дочка:

У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою — ерцгерцогинею Австрійською (1653-1676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:

У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (1655-1720), дочкою Філіпа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:

  • Йосиф (1678-1711) — майбутній імператор Йосип I
  • Марія Єлизавета (1680-1741) — штатгальтер Австрійських Нідерландів
  • Марія Анна (1683-1754) — королева Португалії, дружина короля Портуґалії Жуана V
  • Марія Тереза (1684-1696)
  • Карл (1685-1740) — майбутній імператор Карл VI
  • Марія Йозефа (1687-1703)
  • Марія Маґдалена (1689-1743).

Див. також

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118571869 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. LIBRIS — 2012.
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.
  6. Lundy D. R. The Peerage
  7. Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры: Священная Римская империя, Австрия, Германия. Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. С. 206. (рос.)

Література
  • Листування Леопольда з патером Марко д'Авіано (Грац, 1878) (італ.)
  • Baumstark. «Kaiser Leopold I» (Фрейберг, 1873) (нім.)
  • Scheichl. «L. I und die oesterreichische Politik 1667-68» (Лейпциг, 1888) (нім.)
  • Erdmansdörffer. «Deutsche Geschichte 1648—1740» (Берлін, 1892-94) (нім.)
  • Коваленко С. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Імператор Священної Римської імперії
1658-1705		 Наступник
Йосиф I Габсбург
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Король Богемії
1656-1705
до 1657 разом з батьком		 Наступник
Йосиф I Габсбург
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Король Угорщини
1655-1705
до 1657 разом з батьком		 Наступник
Йосиф I Габсбург
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Король Хорватії
1655-1705
до 1657 разом з батьком		 Наступник
Йосиф I Габсбург
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Король Німеччини
1658-1705		 Наступник
Йосиф I Габсбург
Попередник
Фердинанд III Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами		 Король Галичини та Володимирії
титулярний
1655-1705		 Наступник
Йосиф I Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Фердинанд III Габсбург		 Ерцгерцог Австрії
1657-1705		 Наступник
Йосиф I Габсбург
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.