Історія України-Русі (Аркас)

«Історія України-Русі»
	Обкладинка видання 1990 року
Автор	Аркас Микола Миколайович (старший)
Країна	Російська імперія
Мова	українська
Жанр	історичний нарис
Видано	1908 рік. Місто Санкт-Петербург, Російська імперія
	Історія України-Русі у Вікісховищі; Історія України-Русі у Вікіджерелах;

Історія України-Русі — популярний нарис історії України митця та громадського діяча Миколи Аркаса.

Робота над книгою тривала принаймні з 1901 року. Як вказує історик Віталій Сарбей у передмові до видання книги 1990 року, нарис був задуманий для навчання онука Миколи. Однак проведена дослідницька робота, відозви рецензентів і потреби доби (зростання українського руху після 1905 року) переконали видати книгу значним (7000 примірників) тиражем.

Перше видання книги було здійснене 1908 року в Петербурзі, в друкарні товариства рос. "Общественная польза". Редактор Василь Доманицький опрацював рукопис і особисто наглядав за його друкуванням. Видання було розпродане всього за місяць, отримало чимало схвальних відозв як доступний простому читачеві підручник для вивчення історії України.

З негативних відгуків можна згадати критику Михайла Грушевського, який звертав увагу на недостатню науковість. Звинувачення праці Аркаса в дилетантстві успадкувала радянська історіографія, щоправда, в часи великого терору на книгу ще й «поставили клеймо» буржуазно-націоналістичної. Показово, що перше радянське видання Історії України-Русі сталося в 1990 році за підтримки діаспори[1].

Микола Аркас з «Історією України-Русі» та нотами до опери «Катерина» на поштовій марці, випущеній в Україні до його 150-річчя

Зміст

Книга складається з передмов, вступу та кількох розділів-періодів, що охоплюють періоди історії від прадавніх часів до початку XX століття, деякі видання містять також лист із правками помилок і коментарі. Кількість періодів різниться, наприклад, у вінніпезькому виданні 1967 р. (редактор З. Кондратюк) їх налічується п'ять:

Період перший: початковий. (Від первісно-общинного ладу до слов'янських племен, їх побут, громадське та культурне життя.)
Період другий: самостійно-державний до року 1340. (Початок Київської держави, княжіння руських династій, історія окремих земель, особливо Галицько-Волинського князівства, татарське нашестя, українські землі в другій половині ХІІІ і на початку XIV ст. Побут, громадській устрій та культурне життя України-Русі.)
Період третій: литовсько-польський (1340—1654). (Правління литовських князів, а потім польських королів, козацтво, Хмельниччина, міжнародні стосунки козацьких гетьманів. Устрій, побут і культура в цей період.)
Період четвертий: польсько-московський. (Руїна, гетьмани Право- та Лівобережної України, гетьманування Мазепи, занепад гетьманства, знищення козацького устрою, зруйнування Запорізької Січі, Задунайська Січ. Внутрішній устрій і культура.)
Період п'ятий: російсько-австрійський. (Кріпацтво, війни на Півдні України, реформи в Австро-Угорській, пізніше в Російській імперіях, видатні постаті української культури, Кирило-Мефодіївське Братство, еміграція, революція 1905 року.)

Натомість, у єдиному радянському виданні 1990 року (за редакцією З. М. Книша, з передмовою та коментарями В. Г. Сарбея) застосований поділ на дев'ять періодів.

Перевидання

У серпні 2013 видано репринтне нецензуроване видання Історії України-Русі[2]. Видання задумали та здійснили історичний клуб Холодний Яр та мистецька агенція «Наш Формат».

Оцінки

Михайло Грушевський, автор 10-томника «Історія України-Руси» написав повну роздратування розгромну рецензію на книгу Миколи Аркаса.[3] Ця стаття Грушевського звалася До рецензії д. Липинського і була не так офіційною рецензією, як реплікою на змістовний і більш прихильний розбір праці Аркаса, що зробив В'ячеслав Липинський[4].
Євген Чикаленко називав «Історію України-Русі» Аркаса «найкориснішою» після «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.[3]

Примітки

За інформацією з передмови до видання Аркас М. М. Історія України-Русі/Вступне слово і комент. В. Г. Сарбея. — Факс. вид. — К.: Вища шк., 1990. — 456 с.:іл.
Анонс презентації. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 12 серпня 2013.
За інформацією з передмови до видання Аркас М. М. Історія України-Русі / «Після „Кобзаря“ найкорисніша книга» Р. Коваль. — Бібліотка історичного клубу «Холодний Яр». — К.: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт 2го видання від 1912 р.)
M.Zharkikh. Михайло Грушевський – До рецензії д. Липинського. www.m-hrushevsky.name. Процитовано 20 квітня 2017.

Посилання

Зміст із посиланнями на розділи електронної версії вінніпезького видання Історії 1967 р.
Кравець Т. В. «Історія України-Русі» М. М. Аркаса — визначна пам'ятка історіографії кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Література

Микола Аркас і його «Історія України-Русі» // Вступне слово до видання: Аркас М. М. Історія України-Русі — Факс вид. — К.: Вища школа, 1990. — 456 с. ISBN 5-11-002473-1
Жадько В. О. Благословенне святим Миколаєм. — К., Департамент, 2000. — 600 с.
Жадько В. О. Грек із душею українця. Роман-пошук. — К.,2003. — 346 с.
Жадько Віктор. Микола Аркас. Два томи. -К.,2005.- 1346 с.
Жадько, В. Безсмертя, осяяне віфлеємською зіркою Різдва: Тарас Шевченко і Микола Аркас / В. Жадько // Пам'ять століть. — 2009. — № 1/2. — С. 112—129.
Микола Аркас. Історія України-Русі / Бібліотека історичного клубу «Холодиний Яр». — Київ: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт другого видання від 1912 року) ISBN 978-617-7279-11-1

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] За інформацією з передмови до видання Аркас М. М. Історія України-Русі/Вступне слово і комент. В. Г. Сарбея. — Факс. вид. — К.: Вища шк., 1990. — 456 с.:іл.

[2] Анонс презентації. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 12 серпня 2013.

[Коваль-3] За інформацією з передмови до видання Аркас М. М. Історія України-Русі / «Після „Кобзаря“ найкорисніша книга» Р. Коваль. — Бібліотка історичного клубу «Холодний Яр». — К.: Наш Формат, 2015. — 464 с. (репринт 2го видання від 1912 р.)

[4] M.Zharkikh. Михайло Грушевський – До рецензії д. Липинського. www.m-hrushevsky.name. Процитовано 20 квітня 2017.