Ісідор Жоффруа Сент-Ілер

Ісідор Жоффруа Сент-Ілер (фр. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire, нар.* 16 грудня 1805 в Етампі  — †10 листопада 1861 в Парижі) — французький зоолог, син Етьєна.

Ісідор Жоффруа Сент-Ілер
англ. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire
Народився 16 грудня 1805(1805-12-16)
Етамп, Франція
Помер 10 листопада 1861(1861-11-10) (55 років)
Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез
Місце проживання Франція
Країна  Франція
Національність француз
Діяльність зоолог, орнітолог, натураліст
Alma mater Паризький університет
Галузь зоологія
Заклад Паризький університет
Посада director of the Muséum National d'Histoire Naturelled
Членство Леопольдина, Французька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія і Société nationale de protection de la nature et d'acclimatation de Franced
Батько Етьєн Жофруа Сент-Ілер
Мати Angélique-Jeanne-Louise-Pauline Brière de Mondétourd
У шлюбі з Louise Blacque-Belaird
Діти Albert Geoffroy Saint-Hilaired і Anaïs-Louise-Pauline Geoffroy Saint-Hilaired
Нагороди

 Ісідор Жоффруа Сент-Ілер у Вікісховищі

Біографія

Вивчивши медицину і природну історію, він став помічником батька в 1824 році в Музеї природної історії в Парижі. З 1829 до 1832 він там читав лекції з орнітології і викладав зоологію. Він мав особливе зацікавлення в науці про девіантні (ті, що відхиляються від норми) форми, тератології, ніж зацікавлення до того, що є нормою. Між 1832 і 1837 роками він опублікував свою головну роботу з тератології: Histoire générale et particulière des anomalies de l'organisation chez l'homme et les animaux. У 1837 році став заступником свого батька на факультеті природничих наук у Парижі й вирушив у Бордо, щоб організувати факультет там. Став інспектором академії Парижа в 1840 році, професором музею після відставки свого батька (1841), генеральним інспектором університету (1844) і членом Королівської ради народної освіти (1845). У 1850 році, після смерті Анрі Марі Блейнвіля, він замінив Блейнвіля як професор зоології на факультеті природничих наук. У 1854 році він заснував Акліматизаційне товариство Парижа і був його президентом. Опублікував ряд наукових статей, есе в галузях зоології, палеонтології, анатомії та одомашнення тварин.

Публікації

  • Essais de zoologie générale (1841)
  • La Vie d'Étienne Geoffroy Saint-Hilaire (1847)
  • Acclimatation et domestication des animaux utiles (1849)
  • Lettres sur les substances alimentaires et particulièrement sur la viande de cheval (1856)
  • Histoire naturelle générale des règnes organiques (3 тома, 1854-1862)

Джерела

  • Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals // JHU Press, 2009, p. 151
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.