Іштван Білек

Від 1960-х до середини 1970-х років належав до числа провідних угорських шахістів. Тричі (1963, 1965 i 1970) здобув золоту медаль чемпіонату країни. Взяв участь у міжзональних турнірaх (Стокгольм 1962[1], Амстердам 1964[2]), але не досягнув там успіхів. Від 1958 до 1974 року дев'ять разів представляв збірну Угорщини на шахових олімпіадах, загалом здобувши 5 медалей: 3 в командному заліку (срібна — 1970, 1972 а також бронзова — 1966) i 2 в індивідуальному заліку (срібна — 1962 а також бронзова — 1966, обидві на 3-й шахівниці)[3]. До його здобутків належать також 4 медалі командних чемпіонатів Європи (срібна — 1970 а також 3 бронзові — 1961, 1965, 1973)[4]. Кілька разів ділив 1-ше місце на міжнародних, в тому числі в Балатонфюреді (1960, меморіал Асталоша), Реджо-Емілії (1964/65), Шалґотар'яні (1967, меморіал Асталоша), Дебрецені (1970) а також Стокгольмі (1973/74, турнір Rilton Cup).

За даними ретроспективної системи chessmetrics, найвищий рейтинг мав станом на квітень 1967 року, досягнувши 2639 пунктів, і посідав тоді 36-е місце в світі[5].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom I, Warszawa 1986, str. 83-84

• Партії Іштвана Білека в базі Chessgames