Їжина Їраскова

Їжина Їраскова
чеськ. Jiřina Jirásková
Народилася 17 лютого 1931(1931-02-17)[1][2][…]
Прага, Чехословаччина[1][3][…]
Померла 7 січня 2013(2013-01-07)[1][2][…] (81 рік)
Прага, Чехія[1][3][4]
·хвороба
Поховання
Maleniced : 
Країна  Чехія
 Чехословаччина[5]
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Празька академія виконавських мистецтв і Празька консерваторія
Знання мов чеська
Заклад ЮНІСЕФ
Посада посол доброї волі ЮНІСЕФ
Партія Комуністична партія Чехословаччини
У шлюбі з Jiří Pleskotd
Нагороди

Заслужений митець Чехословаччиниd

Artis Bohemiae Amicisd (2 березня 2011)

IMDb ID 0423222

Їжина Їраскова (чеськ. Jiřina Jirásková; 17 лютого 1931, Прага, Чехословаччина — 7 січня 2013, Прага, Чехія) — чеська акторка, громадська й політична діячка. Від 2002 до 2011 року очолювала чеський філіал міжнародної організації допомоги дітям ЮНІСЕФ.

Кар'єра

Їжина Їраскова народилася в Празі в родині поштового клерка і театральної актриси. Навчалася в Празькій консерваторії, однак пізніше перевелася до Академії музичних мистецтв, яку закінчила в 1950 році[6]. Після закінчення навчання рік пропрацювала в регіональному театрі в Градець-Кралове, а в 1951 році у віці 20 років дебютувала на сцені театру на Виноградах, в якому провела майже 60 років, а з 1990 по 2000 роки навіть займала посаду його директорки[7].

У 50-х роках XX століття Їжина Їраскова з'явилася на телеекранах — вона взяла участь у зйомках першого чехословацького серіалу «Родина Благових» (чеськ. Rodina Bláhova)[8]. Першим повнометражним фільмом за участю актриси стала картина «Аварія», що вийшла в 1960 році (чеськ. Smyk) режисера Збінека Бриніха. У тому ж році вона з'явилася також в таких фільмах, як «Кожен гріш гарний» (чеськ. Kazdá koruna dobrá й «Погляд в очі» (чеськ. Pohled do očí), а також розпочала співпрацю з комедійним режисером Зденеком Подскальським.

В період чехословацької «нормалізації» Їжині Їрасковій довелося перервати свою акторську діяльність через заборону владою країни, пов'язаного, за її власними словами, з незгодою з реформами 1960-х років[9]. Після повернення на екрані на початку 80-х років вона знялася ще у цілоому ряді кінокартин, найбільш відомою з яких стали «Сестрички» (чеськ. Sestricky), що вийшла на екрани в 1983 році.

З 2002 по 2011 роки актриса обіймала посаду голови чеського комітету ЮНІСЕФ[10].

Особисте життя

Їжина Їраскова протягом двох років була одружена з актором Їржі Плескотом. Пізніше протягом 27 років жила з режисером Зденеком Подскальським. Дітей немає.

Могила Їжини Їраскової та Зденека Подскальського в Маленіце

Актриса померла 7 січня 2013 року у віці 81 року в своїй празькій квартирі після тривалої хвороби[11][12].

Вибрана фільмографія

Повна фільмографія 40-річної кар'єри актриси Їжини Їраскової налічує понад 140 кінокартин.

  • 1960 — Аварія (Smyk)
  • 1961 — Кожен гріш гарний (Každá koruna dobrá)
  • 1961 — Погляд в очі ( Pohled do očí )
  • 1963 — Ейнштейн проти Бабинського (Einstein kontra Babinský )
  • 1964 — Відвага на кожен день ( Každý den odvahu )
  • 1964 — Килим і шахрай (Čintamani a podvodník)
  • 1965 — Блукання ( Bloudění)
  • 1965 — Тридцять один градус в тіні (Třicet jedna ve stínu)
  • 1966 — Дідусь, Кіліан і я ( Dědeček, Kylián a já )
  • 1966 — Готель для чужинців ( Hotel pro cizince — Marie )
  • 1967 — Будинок втрачених душ ( Dům ztracených duší )
  • 1967 — Як позбутися від Геленки ( Jak se zbavit Helenky)
  • 1968 — Наша шалена родина (Naše bláznivá rodina)
  • 1969 — Я, сумний Бог (Já, truchlivý bůh)
  • 1969 — Справа для початківця ката ( Případ pro začínajícího kata )
  • 1969 — Джентльмени ( Světáci )
  • 1970 — Диявольський медовий місяць (Ďábelské líbánky)
  • 1970 — На комету ( Na kometě)
  • 1979 — Юлик ( Julek )
  • 1980 — Хіт ( Trhák)
  • 1980 — В пошуках будинку ( Útěky domů )
  • 1981 — Вимушене алібі ( Křtiny )
  • 1982 — Як світ втрачає поетів (Jak svět přichází o básníky)
  • 1982 — Збір винограду ( Vinobraní )
  • 1983 — Черевик на ім'я Меліхар (Bota jménem Melichar)
  • 1983 — Катапульта ( Katapult )
  • 1983 — Сестрички ( Sestřičky )
  • 1983 — Експериментатор (Slunce, seno, jahody )
  • 1986 — Мій грішний чоловік ( Můj hříšný muž )
  • 1986 — Шостий вирок ( Šiesta veta )
  • 1987 — Коли в раю йде дощ ( Když v ráji pršelo )
  • 1989 — Історія 88 ( Příběh '88)
  • 1989 — Сонце, сіно і пара ляпасів ( Slunce, seno a pár facek )
  • 1990 — Літаючі кросівки ( Motýlí čas )
  • 1991 — Сонце, сіно, еротика ( Slunce, seno, erotika )
  • 1995 — Фані ( Fany )
  • 2005 — Ангел ( Anděl Páně )
  • 2006 — Рафтери ( Rafťáci )
  • 2012 — Любов і зморшки (Vrásky z lásky )
  • 2013 — Донжуани ( Donšajni )

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12118031X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Czech National Authority Database
  4. The Fine Art Archive — 2003.
  5. Evidence zájmových osob StB (EZO)
  6. Vzpomínáček - 17. února - Jiřina Jirásková a Bára Basiková. iDNES.cz (чес.). 17 лютого 2012. Процитовано 12 квітня 2019.
  7. Neobyčejné životy: Jiřina Jirásková (чес.). Česká televize. Процитовано 12 квітня 2019.
  8. Zemřela malá velká herečka Jiřina Jirásková (чес.). Česká televize. 7 січня 2013. Архів оригіналу за 11 січня 2013.
  9. Poslední rozhovor Jiráskové pro LN: Oči mi otevřely až procesy v 50. letech (чес.). Lidové noviny. 7 січня 2013. Процитовано 12 квітня 2019.
  10. Опыт Запада в акциях гражданского неповиновения. Радио Свобода. 5 лютого 2005. Процитовано 12 квітня 2019.
  11. Либор Кукал (7 січня 2013). Скончалась актриса Йиржина Йираскова. Радио Прага. Процитовано 12 квітня 2019.
  12. Tereza Spáčilová (7 січня 2013). Zemřela Jiřina Jirásková. A smála se. REFLEX.cz (чес.). Процитовано 12 квітня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.