Абайський район (Східноказахстанська область)

Аба́йський райо́н (каз. Абай ауданы) — район на заході Східноказахстанської області у Казахстані. Адміністративний центр району — село Карааул.

Абайський район
каз. Абай ауданы
Герб
Основні дані
Область: Східноказахстанська область
Утворений: 1928 року
Населення (2009): 15 258 осіб[1]
Площа: 20 093 км²
Густота населення: 0,7 осіб/км²
Поштові індекси: 070100-070102[2]
Населені пункти та округи
Адміністративний центр: Карааул
Кількість сільських округів: 9
Сільських населених пунктів: 11
Влада
Вебсторінка: http://abay.vko.gov.kz/
Голова району: Сулеймен Єржан Ашимули

Географія

Розташований біля підніжжя гір Чингізтау на північному заході від міста Семей. Західну і північну частину району займає дрібносопкова рівнина. Клімат — різко континентальний. Середня температура в січні складає −14,2 °C; в липні — 20,7 °C. Обсяг річних опадів становить 250–300 мм. Територією району протікають річки Чаган, Ащісу, Карауил, Кундизди, Шет та Мукур.

На території району розташована Конираулієнська печера.

Населення

Національний склад Абайського району станом на початок 2010 року[3][4]:

Чисельність населення району за статтю та окремими віковими групами на початок 2010 року:[4]

  • чоловіки — 50,43%
  • жінки — 49,57%
  • віком до 15 років — 28,66%
  • віком від 16 до 62 років — 60,16%
  • віком від 63 років — 11,19%

Історія

Свою історію Абайський район розпочав з 1928 року. Спочатку він носив назву Чингістазького району, утвореного з Чаганської, Чингізької та частини Луначарської волостей Семипалатинського повіту. У листопаді 1930 року район перейменовано на Голощокінський. У грудні того ж року району було повернуто стару назву. У 1939 році Чингізтазький район Східноказахстанської області переданий до складу Семипалатинської області. 5 жовтня 1940 року Указом Президії Верховної Ради Казахської РСР у зв'язку з 95-річчям з дня народження казахського поета Абая Кунанбаєва Чінгістазький район перейменований на Абаївський. В жовтня 1953 року назву підкориговано на Абайський. 1997 року у зв'язку зі скасуванням Семипалатинської області район включений до Східноказахстанської області.

Склад

До складу району входять 9 сільських округів:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Центр Населені
пункти
Архатський сільський округ - 2216 1541 1133 Архат 2
Карааульський сільський округ - 5418 5403 5010 Карааул 1
Каскабулацький сільський округ - 1881 1585 1340 Каскабулак 2
Кенгірбайбійський сільський округ - 1852 1237 1039 Кенгірбай-бі 1
Кокбайський сільський округ - 2684 2254 1954 Кокбай 1
Кундиздинський сільський округ - 2420 1856 1539 Журекадир 1
Медеуський сільський округ - 1212 681 494 Медеу 1
Сарижальський сільський округ - 2436 2167 1972 Сарижал 1
Токтамиський сільський округ - 1624 1161 777 Токтамис 1

Населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Карааул 5 418 5 403 5 010
2 Сарижал 1 929 2 167 1 972
3 Кокбай 1 932 2 254 1 954
4 Журекадир 1 802 1 856 1 539
5 Каскабулак 1 383 1 374 1 257

Персоналії

Абайський район — духовна столиця Східного Казахстану. Це батьківщина великих казахських письменників Абая Кунанбаєва, Шакаріма Кудайбердієва, Сапаргалі Бегаліна, Мухтара Ауезова, Камена Оразаліна, Роллана Сейсємбаєва, а також актриси Аміни Умурзакової. Їх музеї розташовуються у Абайському районі.

Молдагалієв Жангас Герой Радянського Союзу, гвардії лейтенант, командир стрілецької роти 120-го гвардійського стрілецького полку (19.03.1944 р. посмертно). Один з 262 воїнів, які закрили тілом амбразуру дзоту в роки Великої Вітчизняної війни. Народився в селі Карааул 7 червня 1917 року.[5]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.