Абака-хан

Абага, Абака (березень 1234, Монголія 1 квітня 1282, Хамадан) Ільхан Ірану (1265—1282), син Хулагу, лідера монгольського завоювання Середньої Азії.

Абака-хан
монг. ᠠᠪᠠᠬᠠ ᠬᠠᠭᠠᠨ
Народився 27 лютого 1234[1][2]
Монгольська імперія
Помер 1 квітня 1282[3][1][…] (48 років)
Монгольська імперія
Країна Монгольська імперія
Діяльність суверен
Учасник Дев'ятий хрестовий похід
Титул принц
Посада Хан
Рід Чингізиди і Ільхани
Батько Хулагу[4][5]
Брати, сестри Текудер, Jumghurd, Qonqurtaid, Yoshmutd і Менгу Темурd
У шлюбі з Марія Палеологd, Padishah Khatund, Öljei Khatund, Buluqhan Khatund, Bulujin Egachid, Q108758482?, Q108758692? і Mirtay Khātūnd
Діти Аргун-хан[5], Гайхату[5], Ольджат, Georgios Bahadurd, El Qutlugh Khatund, Malika Khatund, Toghanchuq Khatund і Theodora Palaiologina Arachantlound

Життєпис

У 1265 отримав руку Марії Деспіни, незаконної дочки імператора Михайла VIII Палеолога. Другий представник династії Хулагуїдів в Ірані. При сходженні на трон придушив змову Килич-Арсланак IV, султана Рума, що вступив у союз з Єгиптом та арабськими племенами.

17-річним царюванням придбав собі славне ім'я, заступництвом ученим і поетам і розсудливістю управління підняв добробут своєї країни. Проводив антимусульманську політику, намагаючись вкоренити духовні основи буддизму і несторіанства.

У зовнішній політиці Абака-хан продовжував лінію батька. Він боровся з силами Золотої Орди на Кавказі, а також з вторгненнями правителів Чагатайського улусу в Середній Азії. У 1270 році чагатайський правитель Борак вторгся в Хорасан, але був розбитий поблизу Герату. У відповідь Абака розгромив Бухару (1273).

У 1276 році вибухнуло нове повстання в Румському султанаті. 1277 року на підтримку повсталим прибув Бейбарс, султан Єгипту, який у битві при Ельбістоні завдав поразки монгольському війську. Після повернення того ж року Бейбарса до Єгипту, ільхан Абака повернув собі владу над Малою Азією. 1279 року спрямував війська на допомогу султану Кей-Хосров III для придушення повстання бея Карамана.

Абака-хан помер 1 квітня 1282 року від «білої гарячки» внаслідок алкоголізму[6]. Його наступником став Текудер.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.