Абанькін Вітольд Андрійович

Вітольд Андрійович Абанькін (нар. 15 червня 1946(19460615), Єйськ, Краснодарський край) — російський дисидент і правозахисник. Небіж адмірала Павла Абанькіна[1].

Абанькін Вітольд Андрійович
Народився 15 червня 1946(1946-06-15) (75 років)
Єйськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політик
Знання мов російська

Життєпис

Під час строкової служби в армії на території НДР 4 серпня 1966 заарештований при спробі втечі до ФРН. Засуджений за звинуваченням у зраді і дезертирстві на 12 років таборів. У 1966—1978 рр. — відбував покарання в таборі Дубравлаг, Пермському таборі, Володимирській тюрмі. Брав участь в боротьбі ув'язнених за свої права. Про Абанькіна як про одного зі своїх соратників згадував в Нобелівській промові Андрій Сахаров[2].

За його власними словами, під час путчу ГКЧП умовив майора, який командував 10 танками, перейти на бік захисників російського Білого дому. Він також домовився з танкістами про обстріл будівлі КДБ на Луб'янці, але «московські демократи» завадили реалізувати цей план[3].

В даний час живе в Ростові-на-Дону, очолює регіональну правозахисну організацію «Шлях до права» — за твердженням журналістів, за два роки до нього звернулися понад 200 осіб[4]. На цій посаді, зокрема, виконує пісні на теми сталінських репресій, представляючись музичним гуртом «58-я стаття»[5]. Один з ініціаторів випуску книги віршів Юрія Галанськова, проведення Сахаровских читань. Учасник громадянського форуму «Пилорама».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.