Дубравлаг

25 травня 1931 року було засновано мордовський Темлаг. Наказом № 00219 МВД від 28.02.1948 на базі Темниківського ВТТ та Темниківської дитячої колонії організували концтабір Дубравний (пізніше — Дубравне управління у виконавчих справах з умовною назвою «Установа ЖХ-385»).

У 1954 році його було реорганізовано в ВТТ.

Підпорядковувався ГУЛАГу з 28 лютого 1948р., ГТУ МВС з 28 березня 1953р., ГУЛАГ МВС з 8 лютого 1954р., УВТЛК МВС РСФСР з 10 лютого 1956р.

За іншими даними створення є наступним:

"Особливий табір №3 "Дубравний" був величезною табірною областю в Мордовській АРСР в околицях м. Потьми. В нього входив табір для військовополонених, ВТТ і спецтабір. "Дубравний" улаштували за наказом МВД №00471 від 29 квітня 1948 р. неподалік від пос. Явас Зубово-Полянського району на основі ВТТ "Темниківський", його номінальна вмістимість складала 20 тисяч ув'язнених. (Поштова скринька № 395, ув'язнені займалися переважно шиттям, добуванням торфу, сільським господарством і лісозаготівлею. Доволі велика доля була інвалідів і людей з обмеженою працездатністю.) В таборі було 19 відділень на відстані від 0,2 до 36 км від правління табору. Приблизно 90% ув'язнених вважалися небезпечними політичними державними злочинцями" (Карнер С. Архипелаг ГУПВИ: плен и интернирование в Советском Союзе: 1941–1945. Москва. Российск. гуманит. ун-т, 2002. С. 205).

У січні 2005 року його об'єднують з установою ЖХ-385 та УВН по РМ з утворенням УФСВН у Республіці Мордовія.

• Даніель Юлій Маркович

• Юрій Бадзьо — український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч;
• Опанас Бідаш (термін 10 років, звільнений 20 січня 1967) — начальствуючий єпископ нереєстрованих п'ятидесятників України з міста П'ятихатки (Дніпропетровська область);
• Ростислав Доценко (1931–2012) — український перекладач, критик, літературознавець, автор афоризмів, в'язень радянських концтаборів у 1953–1963 рр. (в Мордовії — 1960–1963);
• Святослав Караванський — український мовознавець, поет, журналіст, автор самвидаву;
• Галина Кузьменко — дружина Нестора Махна;
• Василь Левкович (термін 25 років; звільнений 7 грудня 1971) — полковник УПА, командир ВО-2 «Буг»
• Микола Сіпко (роки концтабору: 1946–1956) — полковник Армії УНР;
• Йосип Сліпий — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський;
• Олекса Тихий (термін 7 років, звільнений 15 лютого 1964) — український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
• Роман Чайковський — український священник УГКЦ, поет ("Хтось мені квіти приніс...": Штрихи до портрета священика Романа Чайковського (до 100-річчя з дня народження – 1905–2005) / Упоряд. Р.Р. Чайковський, І.Б. Чайковський. – Львів: Ліга-прес, 2005. 200 с., фотогр.)[1].

• Табори ГУЛАГу

• «Система висправительно-трудовых лагерей в СССР». Составитель М. Б. Смирнов М.: Звенья, 1998.
• Осипов В. Н. «Дубравлаг» — М.: Наш современник, 2003.
• Володимир Садовніков. «Записки шестидесятника. Від мордовських таборів до розстрілу білого дому. Спогади.» Частина 2. Дубравлаг 1961—1966
• МОРДОВСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ТАБОРИ

1. Роман Чайковський - священик, поет. buskfamouse.io.ua. Процитовано 3 квітня 2021.