Абдуллах Хуссейн

Абдуллах Хуссейн (малай. Abdullah Hussain; 25 березня 1920, місто Ян, штат Кедах — 31 грудня 2014, Куала-Лумпур) — малайзійський письменник-прозаїк. Національний письменник Малайзії.

Абдуллах Хуссейн
Abdullah Hussain
Народився 25 березня 1920(1920-03-25)[1]
Ян, князівство Кедах, Британська Малайя
Помер 31 грудня 2014(2014-12-31) (94 роки)
Куала-Лумпур,  Малайзія
Поховання Bukit Kiara Muslim Cemeteryd
Країна  Малайзія
Діяльність перекладач, письменник
Знання мов малайська
Роки активності з 1940
Напрямок реалізм
Magnum opus Імам
Конфесія іслам
Премії Літературна премія Південно-Східної Азії (1981)
Національний письменник Малайзії (1996)

Життєпис

Народився 25 березня 1920 року в сім'ї дрібного торговця-вихідця з провінції Аче. Мати походила з Південної Бірми. У 1926-1931 роках навчався в малайській школі у Сунгай-Лімау, в 1932-1933 роках у школі Св. Михайла в Алор-Старі, а потім до 1935 року там же у англо-китайській школі[2]

Трудову діяльність розпочав помічником комірника на одній з олов'яних копалень в Пахангу в 1939 році. У тому ж році переїхав в Пенанг, де став працювати в газеті «Сахабат» («Друг»). У ній же опублікував перші оповідання («Дружина старости», «Добро і наречена чекають в Англії»). У 1940—1941 роках працював в газеті «Саудара» («Брат»). В цей же час опублікував перші романи: «Любов дружини» і «Це моя улюблена».

Творчість

В подальшому став відомий як автор глибоко психологічних романів гострої соціальної спрямованості («Наш Куала-Лумпур», 1967; «Інтерлок», 1971, «Останній концерт», 1980; «Що вийшов на світло», 1983; «Імам» , 1995 тощо), а також біографій видатних діячів («Великий актор П.Рамлі», 1973; «Священик Зааба в спогадах», 1974; «Харун Амінуррашід: святоч національного духу», 1982). Склав кілька словників, в тому числі "Словник ідіоматичних виразів (1966)[3]. Займався також художнім перекладом.[4]

Роман «Інтерлок»

Його роман «Інтерлок» про складні міжнаціональні відносини в країні напередодні проголошення незалежності був включений в список обов'язкової літератури для учнів середніх шкіл у 2010 році, але під тиском індійської громадськості, яка віднайшла в романі образливі для індійців пасажі, був наприкінці 2011 року замінений іншим, його ж твором «Останній концерт»[5].

Смерть

Помер 31 грудня 2014 року в своєму будинку у секції 17, Петалінг-Джая, Селангор, у віці 90 років. Похований на мусульманському кладовищі Букіт Кіара в Куала-Лумпур.

Переклади
  • Orang Tua dengan Laut / Ernest Hemingway («Старий і море» Е. Хемінгуея), Kuala Lumpur: Oxford University Press, 1961, 127 hlm
  • Bumi Bertuah / Pearl S. Buck («Земля» П. Бак), Kuala Lumpur: Penerbitan Pustaka Antara, 1962, 409 hlm
  • Mutiara / Johan Steinbeck («Перлина» Д. Стейнбека), Kuala Lumpur: Oxford University Press, 1962, 122 hlm
  • Angin Timur Angin Barat / Pearl S. Buck («Східний вітер, західний вітер» П. Бак), Kuala Lumpur: Penerbitan Pustaka Antara, 1964, 229 hlm
  • Lorong Midaq / Naguib Mahfouz («Алея чудес» Нагіба Махфуза), Kuala Lumpur: Dewan Bahasa dan Pustaka, 1984, 443 hlm

Нагороди

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Abdullah Hussain — Dewan Bahasa dan Pustaka <! — Тема доданий ботом ->[недоступне посилання з лютого 2019]
  3. В. А. Погадаев. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.: «Восточная книга», 2012, с. 31
  4. Abdullah Hussain - Dewan Bahasa dan Pustaka. Процитовано 10 квітня 2013.[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. Abdullah: My work is being misunderstood. The Star. 16 січня 2011. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.