Абдул-Халім Садулаєв

У 1984 закінчив одну з Аргунських середніх шкіл.

У 1984–1986 служив у ЗС СРСР (у НДР).

З 1987 працював бригадиром ремонтників у Аргунському депо. Паралельно навчався на курсах «Арабська мова і ісламське право». Займався спортом (карате)[1].

У 1990 отримав кваліфікацію «суддя республіканської категорії з карате»[1].

Після закінчення курсів арабської мови навчався у відомих чеченських богословів. Активний учасник ісламського відродження в Чечні.

З 1991 сам став вчителем, навчаючи молодь ісламу. Володів чеченською, арабською і російською мовами.

З 1992 входив до складу комісії з контролю при адміністрації міста Аргун.

Учасник першої російсько-чеченської війни. Восени 1994 р. активно включився в боротьбу проти російських агресорів. У його будинку в Аргуні знаходився штаб одного з підрозділів чеченських ополченців. Проповіді Шейха Абдул-Халіма і заклики до джихаду надихали моджахедів і сприяли поповненню лав ЗС ЧРІ[1].
З квітня 1995 р. очолював спеціальний слідчий шаріатський підрозділ при Головному штабі ЗС ЧРІ (начальник Аслан Масхадов).
У проміжку між першою і другою війнами активно виступав з ісламськими проповідями на чеченському телебаченні. Очолював ісламський джамаат міста Аргун. Виступав із проповідями у різних регіонах Чечені. Певний час був імамом Аргунської мечеті[2].
Восени 1996 р. вступив на заочне відділення філологічного факультету Чеченського університету (чеченська мова і література)[1].
У 1997 р. здійснив хадж до Мекки.
З початку 1998 р. організував курси «Ісламське право та ісламська етика», де проходили перепідготовку вчителі загальноосвітніх шкіл та викладачі вишів.
Був імамом мечеті у Грозному.

Абдул-Халім Садулаєв з Шамілем Басаєвим

Абдул-Халім Садулаєв з Раббані Халіловим і Аль-Урдуні

У Лютому 1999 Президент ЧРІ Аслан Масхадов своїм указом увів Шейха Абдул-Халіма до складу Державної комісії з розробки Шаріатської Конституції ЧРІ (голова Ахмед Закаев).

У 1999 на виборах керівництва Муфтіяту ЧРІ (після звільнення муфтія Ахмата Кадирова, що погодився співпрацювати з російською окупаційною владою), які організувала Рада алімів Чечні, Садулаєв був обраний першим заступником муфтія (муфтієм був обраний Бай-Алі Тевсієв).

З початком Другої російсько-чеченської війни очолив Аргунський Ісламський Джамаат, що був структурним підрозділом Східного фронту ЗС ЧРІ (командувач Амір Абу аль-Валід).

З 2000 входив до редакційної ради підпільної газети «Голос Джихаду».

В 2001 в одному з сіл Веденського району російські спецслужби викрали дружину Садулаєва — Фатіму (ПетІамат) і вимагали від неї повідомити про місцесзаходження чоловіка (за даними чеченських джерел, вона була закатована на смерть після провалу спроби викупу)[2][1].

На початку 2002 Президент ЧРІ Аслан Масхадов поклав на Шейха Абдул-Халіма обов’язки Віце-президента ЧРІ (Ваха Арсанов був звільнений з посади в серпні 2001 р.).

Влітку 2002 під час розширеного засідання Державного комітету оборони — Маджлісуль Шура ЧРІ (вищий орган державної влади ЧРИ на період війни) Шейх Абдул-Халім був затверджений на посаді Віце-президента ЧРІ. Він також був призначений головою Вищого шаріатського суду ЧРІ і керівником Шаріатського комітету ДКО-МШ.

Після загибелі 8 березня 2005 Президента Аслана Масхадова, Віце-президент ЧРІ Абдул-Халім Садулаєв взявся до виконання обов’язків Президента ЧРІ, Голови Кабінету міністрів ЧРІ, Верховного Головнокомандуючого ЗС ЧРІ, Аміра ДКО — Маджлісуль Шура ЧРІ (За сумісництвом він також виконував обов’язки голови Вищого шаріатського суду ЧРІ).

У травні 2005 Шейх Абдул-Халім видав один із своїх перших указів на посту Президента ЧРІ про створення Кавказького фронту, що ставило за мету перетворити російсько-чеченську війну на російсько-кавказьку. Після проголошення указу про створення Кавказького фронту Садулаєв офіційно став першим аміром моджахедів Кавказу.

На розширеному зассіданні ДКО-Маджлісуль Шура ЧРІ в липні-серпні 2002 (засідання тривало 24 дні), в якому взяли участь члени ДКО, Уряду, Парламенту, глав адміністрацій і військове командування ЗС ЧРІ, була прийнята низка важливих рішень:

• Були внесені кілька поправок і доповнень до діючої Конституції ЧРІ з урахуванням підготованих пропозицій у 1999 Державною комісією з Шаріатської реформи

• Було прийняте рішення про механізм легітимної передачі влади у випадку поранення чи загибелі діючого Президента ЧРІ

• Був прийнятий «Баят» (ісламська присяга) на вірність голові держави військово-політичних керівників усіх рівнів доти, доки керівник держави буде дотримуватись шаріату і відстоювати його[2]

Загинув в бою з представниками російських спецслужб 17 червня 2006 р. у рідному місті Аргун. Є кавалером вищого ордену ЧРІ «Къоман сий» («Честь нації»)[1].