Улем

Слово улем походить від арабського терміну ілм (знання). Улемами називали лише тих осіб, що вирізнялися своєю освітою і вченістю. Внаслідок ускладнення системи наук, визнаних у мусульманському світі, словом улем називали все більшу кількість людей не залежно від галузі і характеру їх знань. Переважно улемами називались релігійні вчені, нащадки пророка. Послідовності у вживанні слова улем не було. Право називатися улемом спричиняло багато суперечок. Улеми розділялись на численні угруповання і спільноти за приналежністю до різних напрямків ісламу, богословсько-правових шкіл, професійних занять і місця проживання. Таким чином, казати про єдину категорію улемів до XV ст. можна лише умовно.

В XVI ст., коли протистояння Османської імперії та сефевідського Ірану перейшло в ідеологічну площину різкого протистояння сунітського і шиїтського ісламу, відбулася консолідація груп, що вважали себе улемами. В Ірані поступово сформувалась ієрархія офіційних духовних керівників маси віруючих — від муджтахідів вищих рангів до мулл; спільною назвою для них почало служити слово улем. В Османській імперії з'явився офіційний глава улемів — муфтій Константинополя.

За умов послаблення мусульманських держав в новий час у них зросла роль різних об'єднань улемів, які часто ставали провідною силою в житті цих держав. Однак у ході секуляризації соціального життя і розвитку освіти в низці мусульманських країн соціальна база улемів звужується.

На сьогодні серед улемів є як прихильники модернізації суспільства, так і прихильники консервативних поглядів.

• Алім // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
• А. Б. Халідов. Улама // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 239—240. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)

• Улеми // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Алім // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.