Абрамов Сергій Семенович (бактеріолог)

Сергій Семенович Абрамов (4 (14) вересня 1875, Нахічевань — 1951) — російський бактеріолог, професор Московського університету.

Абрамов Сергій Семенович
Народився 2 (14) вересня 1875
Нахічевань-на-Дону, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 21 серпня 1951(1951-08-21) (75 років)
США
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 Франція
Діяльність науковець
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (1899)
Заклад Імператорський Московський університетd
Ступінь доктор медицини

Життєпис

Народився в сім'ї чиновника. У 1894 році поступив до Імператорського Харківського університету, згодом перевівся до Імператорського Московського університету, медичний факультет якого закінчив у жовтні 1899 року зі ступенем лікаря з відзнакою і був залишений стипендіатом для вдосконалення освіти. До 1901 року працював при кафедрі патологічної анатомії під керівництвом професора Миколи Никифорова.

З лютого 1901 року працював прозектором Миколаївської міської лікарні в Ростові-на-Дону; тут написав дисертацію «Материалы к изучению патогенеза желтухи. Об изменениях печени при разных видах желтухи», яку у вересні 1905 року захистив у Московському університеті, отримав ступінь доктора медицини; в 1906 році обраний приват-доцентом Московського університету по кафедрі патологічної анатомії і в тому ж році призначений понадштатним асистентом кафедри. У 1906—1908 роках читав курс патологічної анатомії заразних хвороб, а з 1908 року додатково і курс бактеріології.

Одночасно працював прозектором у дитячій лікарні Святої Софії (1908—1912), в Московському військовому госпіталі (1912—1918), в Московському виховному будинку (1915—1920). Крім того завідував відділенням експериментальної патології та випробування сироваток Московського бактеріологічного інституту Ф. М. Блюменталя (1909—1919). У 1909—1913 роках неодноразово їздив до Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії; в 1910 році працював у Франкфуртському інституті експериментальної терапії у нобелівського лауреата Пауля Ерліха.

З 1913 року Абрамов — професор патологічної анатомії і бактеріології Московського жіночого медицинського інституту; займав цю посаду аж до ліквідації інституту в 1917 році.

У 1918—1920 роки він — професор Московського університету.

З 1918 року Сергій Абрамов завідував лабораторії Головного військово-санітарного управління Червоної Армії. У 1920 році Абрамов втік через польський фронт до Берліна; протягом року працював в університетському Патологічному інституті. У 1921—1924 роках працював у Софійському університеті; у 1924 році перебрався до Франції, де викладав на російською факультеті Паризького університету. У 1941—1945 роках мешкав у Німеччині, з 1945 у США. Помер у 1951 році[1].

На честь науковця був названий ідіопатичний міокардит Абрамова — Фідлера[1].

Наукова діяльність

Сферу наукових інтересів Абрамова становили загальна патологія і патологічна анатомія, бактеріологія, проблеми імунітету.

Сергій Абрамов написав кілька видань Керівництва з бактеріології.

У 1897 році він опублікував книгу під назвою «Предохранительные прививки».

Примітка
  1. Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 11.

Література
  • Волков В. А., Куликова М. В. Московские профессора XVIII — начала XX веков. Естественные и технические науки. — М.: Янус-К; Московские учебники и картолитография, 2003. — 294 с. — 2000 экз. — ISBN 5-8037-0164-5.
  • Чурилов Л. П. «Времена не выбирают…»: Труды и скитания доктора Абрамова // Здоровье — основа человеческого потенциала: Проблемы и пути их решения. — 2014. — Т. 9. — № 2. — С. 945—952. — ISSN 2076-4618.
  • Абрамов Сергій Семенович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 11. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.