Абросімов Андрій Вікторович

Андрі́й Ві́кторович Абро́сімов (28 липня 1992, м. Павлоград, Дніпропетровська область, Україна 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Абросімов Андрій Вікторович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 28 липня 1992(1992-07-28)
Павлоград, Дніпропетровська область
Смерть 23 травня 2014(2014-05-23) (21 рік)
Золотий Колодязь, Донецька область
(Загиблий у бою)
Поховання Павлоград
Військова служба
Роки служби 2012—2013, 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Андрій Абросімов народився й виріс в Павлограді, був єдиною дитиною в сім'ї. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 11 міста Павлограда. З 2007 по 2010 рік навчався у Західно-Донбаському професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Займався кікбоксингом. У 2008 році став членом міжнародної оборонно-патріотичної організації «Козацтво України». З осені 2012 року по осінь 2013 року проходив строкову військову службу в Центрі «Десна». Після демобілізації працював охоронцем у торговельній мережі «АТБ», допомагав батькам-пенсіонерам.

З початком російської збройної агресії проти України був призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року. З травня брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області, де ніс службу на блокпостах.

Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 6-й роти 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.

Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі ДобропілляКраматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, снайперська куля влучила Андрію Абросімову в голову, коли він перезаряджав автомат. Ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.

Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.

27 травня солдата з усіма військовими почестями провели в останню путь у Павлограді та поховали на кладовищі селища РТС[1].

Залишились батьки, Ірина Яківна та Віктор Іванович.

Нагороди

20 червня 2014 року Указом Президента України № 543/2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].

Вшанування пам'яті

24 жовтня 2014 року в Павлограді відкрито пам'ятну дошку полеглим в боях павлоградцям. Там викарбувані імена: Абросімов Андрій Вікторович, Каменєв Денис Сергійович, Колесник Андрій Михайлович, Курилович Віталій Іванович, Тафійчук Сергій Володимирович[4]

12 жовтня 2015 року на вході до Західно-Донбаського професійного ліцею в Павлограді встановили меморіальну дошку Андрію Абросімову та ще трьом колишнім учням ліцею, які загинули, захищаючи Україну[5].

23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Андрія Абросімова[6].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.