Абінський район

Абінський район — муніципальний район Краснодарського краю, Росія. Розташований у південно-західній передгірній зоні. Межує з Сєверським, Красноармійським, Кримським районами і територією міста Геленджик. Площа 1624 км². Населення 89 794 осіб.

Абінський район

рос. Абинский муниципальный район
Герб Прапор
Адміністративний центр Абінськ
Країна  Росія[1]
Регіон Краснодарський край[1]
Азово-Чорноморський край
Північно-Кавказький край
Кубанський округ
муніципальний район  Росія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 89 794 (2002)
Площа
 - повна 1 624 км²
Висота
 - максимальна 48 м
 - мінімальна 48 м
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Дата заснування 1935
Вебсайт abinskiy.ru
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Абінський район

Історія

Район було утворено 2 червня 1924 року у складі Кубанського округу Південно-Східної області. До його складу увійшли території скасованих Абінської, Мінгрельської і Холмської волостей Слов'янського відділу Кубано-Чорноморської області. Спочатку район складався з 8 сільських рад: Абінської, Охтирської, Варнавінської, Мерчанської, Мінгрельської, Холмської, Шапсузької і Ериванської.

З 16 листопада 1924 — у складі Північно-Кавказького краю.

10 березня 1932 року Абінський район був скасований, вся його територія приєднана до Кримського району[2].

31 грудня 1934 року район відновлено вже у складі Азово-Чорноморського краю, з 13 вересня 1937 у складі Краснодарського краю.

1 лютого 1963 року всі сільські ради Абінського району були передані до Кримського району, а з селищних рад Абінського, Кримського та Сіверського районів був утворений Абінський промисловий район.

12 січня 1965 року Абінський промисловий район було скасовано, а Абінський район було відновлено в колишніх межах.

З 1 січня 2006 року Абінський район наділений статусом муніципального району, в його складі утворено 8 муніципальних утворень: 2 міських і 6 сільських поселень.

Адміністративний поділ

Район має в складі 2 міських поселення:

і 6 сільських поселень:

Всього на території району знаходиться 35 населених пунктів.

Транспорт

Зі сходу на захід район перетинають автомагістраль і залізниця Краснодар — Новоросійськ.

Економіка

У районі є чималі запаси піску, гравію, мергеля, пісковика, вапняка, добувається нафта і газ.

Джерела

Примітки
  1. ОКТМО. 185/2016. Southern FD
  2. ВСЕРОССИЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 10 марта 1932 года «О ИЗМЕНЕНИЯХ В АДМИНИСТРАТИВНО-ТерриториАЛЬНОМ ДЕЛЕНИИ СЕВЕРО-КАВКАЗСКОГО КРАЯ»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.