Августин Новосельський

Августин Новосельський (пол. Augustyn Nowosielski; листопад 1711, Перемишльщина 1779, Кобринь) — церковний діяч, священник-василіянин з Литовської провінції, богослов, педагог, перекладач, генеральний секретар ЧСВВ, архимандрит Кобринського монастиря.

Августин Новосельський
Народився 1711[1]
Перемишльщина
Помер 1779[1]
Кобринь, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Країна  Велике князівство Литовське
Діяльність священник, богослов, перекладач, педагог, архімандрит
Alma mater Грецька колегія святого Атанасія

Життєпис

Народився в листопаді 1711 року на Перемишльщині. Походив зі шляхетської греко-католицької родини.[2] Батько Олександр Новосельський, мати Тетяна.[3] Вступив до Василіянського Чину на початку 1730-х років. У 1739—1743 роках вивчав богослов'я в Грецькій колегії святого Атанасія в Римі (вступив 10 грудня 1739, завершив перебування в колегії 4 квітня 1743). Під час студій у Римі був висвячений у священничий сан.[3] У 1743—1747 роках, правдоподібно, був учителем у василіянських школах Литовської провінції[2]. Від 1747 до 1751 року виконував обов'язки генерального секретаря Чину[4], а в 1751 році був обраний на секретаря Литовської провінції. Упродовж 1754—1757 років був настоятелем Вітебського монастиря, у 1757—1758 роках — настоятель Битенського монастиря. Від 1758 року — архимандрит Кобринського монастиря[2], у 1759—1763 роках — консультор (радник) провінції.

Помер у 1779 році в м. Кобринь.

Творчість

Переклав і видав (одночасно латинський і польський текст, з власним, римованим перекладом) твір італійського театинця Каетано Корацци «De arte bene amandi sive De diligendo Deo libri tres» («O Kunszcie Dobrego Kochania Albo O Miłosci Boskiey Xięgi Troie») (Вільно 1764 і 1767[5]). Видання є прикладом релігійно-освітньої діяльності василіян «золотої добі» (1760—1775) розвитку Чину, а також вкладу в загальний, окциденталізаційний процес на східних землях Речі Посполитої у XVIII ст.

Примітки

  1. https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=1207&url_prefix=http://nukat.edu.pl/aut/&id=n2019015330
  2. Tytko Marek Mariusz. Nowosielski Augustyn — S. 78.
  3. Blažejovskyj D.. Byzantine Kyivan rite students — P. 86.
  4. Патрило І. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата. Рим 1992. — С. 207.
  5. Bibliografia Estreichera | Bibliografia Staropolska. www.estreicher.uj.edu.pl. Процитовано 17 лютого 2021.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.