Аврора (програма)

«Авро́ра» — програма європейського космічного агентства (ЄКА) для вивчення Сонячної системи, зокрема планети Марс і Місяця.

Модель «Екзомарсу» на ILA 2006

Мета програми

Метою програми є розробка і проведення стратегії автоматичних і пілотованих досліджень, включаючи необхідні місії, технології і наземні робо́ти. Програму повинна підготувати Європа, яка стане цінним партнером в наступному кроці освоєння космічного простору.

Місяць, Марс і астероїди — можливі цілі досліджень, які розробила ЄКА з відомими європейськими і канадськими спеціалістами і підприємствами. В той час автоматичні космічні апарати повинні зрівнятися з пілотованими польотами на Місяць і Марс. На Землі і борту МКС пройдуть незабарм роб́оти по розвитку для цього необхідних технологій і інфраструктури[1].

Історія

Проєкт «Аврора» з'явився в 2001му році і включає в себе непілотовані дослідження Марсу і супутника Землі, пілотовані польоти до Місяцю, потім пілотований політ на Марс в міжнародному співробітництві після 2030го року.

Британський міністр науки Лорд Сайнсбері завив, що Велика Британія повинна зайняти лідируючу позицію в програмі «Аврора», вклавши 5 мільйонів фунтів стерлінгів зараз, а потім ще 25 мільйонів згодом[2].

16 червня 2009 року голова ESA Жан-Жак Дорден повідомив про скорочення програми «Аврора». Через нестачу фінансування, програму ЕкзоМарс спростять, виключивши з неї експеримент «Гумбольдт». Цей експеримент призначався для пошуку води і «прослуховування» ґрунту Марсу[3].

Країни, що беруть участь

Сценарій стратегії

«Аврора» складається з двох так званих основних місій і двох додаткових.

В рамках першого «основного» проєкту космічний апарат, що буде обертатися навколо Марсу, повинен за допомогою спускового модуля, який обладнано надувним аеродинамічним гальмом або зв'язкою парашутів, зійти на Марс, доставивши на Марс транспортний засіб, сонячні батареї якого забезпечували б його енергійою, і він міг би проїхати декілька кілометрів по поверхні Марсу. Його 40 кг корисного навантаження містило б бурову установку, а також систему для взяття проб і керування.

Марсохід являє собою значний технологічний виклик із оптичними сенсорами для навігаційної системи, бортовим програмним забезпеченням, здатністю самостійно полетіти і інструментами для пошуку життя, який представляє Європі і Канаді зручний випадок, щоб в багаторічному співробітництві відпрацювати нові технології. Цей проєкт також розтягнеться під керівництвом французького космічного агентства CNES в рамках програми Mars Netlander.

Друга основна місія — це повернення на Землю з пробами ґрунту Марсу. При цьому зіставний транспортний засіб повинен відправляти спусковий модуль, як і космічний апарат для повернення на Землю, на орбіту навколо Марсу. Цій місії, яка повинна вперше принести на Землю марсіанські проби ґрунту, підходила б невелика точність посадки.

Спусковий модуль з пробами в маленькому контейнері підняв би на 150-кілометрову орбіту навколо Марсу, де відбудеться стиковка з космічним апаратом, який повинен повернутися на Землю. Цей космічний апарат потім по балістичній траєкторії повинен спуститься через земну атмосферу, в якій розкриються парашути для забезпечення м'якої посадки.

Для повернення на Землю потрібен ряд рішучих технологій, якими Європа ще не володіє або володіє не повною мірою. Вони стосуються головним чим системи посадки, спускового модуля, стиковки на марсіанській орбіті і транспортного засобу.

Тому ці технології повинні розроблятися в двох передуючих додаткових місіях: маленький супутник на сильно витягнутій орбіті Землі, який з схожими вимогами катапультується в напрямку Землі, як це було б у випадку з міжпланетною капсулою, що повертається. Ця місія — необхідний крок для підготовки першого польоту з поверненням із пробами ґрунту Марсу.

Окрім того буде розвинута ще «Mars-Einfangdemonstrator». Тут йде мова про маленький експеримент — підтвердження технологій, які необхідні, щоб за допомогою тертя об верхні шари атмосфери планети загальмувати і перейти на орбіту навколо Марсу. Ці технології повинні знайти застосування в основній місії і також в пилотованих польотах проєкту «Аврора»[4].

«Аврора» охоплює в цей час такі етапи (за станом на лютий 2005 року[5]):

Див. також

Примітки
  1. Aurora, die Zukunft der Weltraumexploration — Pressepräsentation auf der IAF in Bremen[недоступне посилання з лютого 2019] ESA Protal — Germany, 24 сентября 2003 г. (нім.)
  2. Британцы хотят возглавить европейскую космическую гонку Lenta.ru, 01 октябрь 2004 г.
  3. Евросоюзу не удастся «прослушать» глубины Марса Архівовано 18 червня 2009 у Wayback Machine. Газета «Известия», 16 июня 2009 г.
  4. Bis 2030 bemannt zu Mond und Mars Astronews.com, 14 жовтня 2002 р.(нім.)
  5. The Aurora Programme (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.