Автомобільна світлотехніка

Автомобільна світлотехніка — комплекс світлової техніки, що використовується для сигналізації та освітлення. Автомобільне освітлення монтується на передній, задній, а також бічних частинах транспортного засобу у вигляді фар або ліхтарів. Пристрої світлотехніки можуть бути як виступаючим елементом кузова автомобіля, так і прихованими.

Зовнішні світлові прилади легкового автомобіля

Фари ближнього світла
(+габаритні вогні, підсвітлення номера і панелі)
Сигнал небезпеки (вдень, під час руху)

Фари дальнього світла
(+ближнє світло, габарити, підсвітлення номера і панелі)
Світловий сигнал (доступний без ближнього світла)

Протитуманні фари
(+габаритні вогні, підсвітлення номера і панелі)
Поліпшують видимість в дощ/туман
Замість денних ходових вогнів

Денні ходові вогні
Виділення машини вдень
Увімкнений двигун, вимкнені габарити/фари

Габаритні вогні
(+підсвітлення номерного знака, приладової панелі)
Виділення машини в сутінках, вночі на стоянці

Стояночні вогні
Виділення машини вночі на стоянці

Задній протитуманний ліхтар
(+габаритні вогні, фари, підсвітлення номера і панелі)
Виділення машини в туман, сильний дощ

Поворотник
Намір повернути, зупинитися, рушити з місця

Аварійна світлова сигналізація
Проблеми з автомобілем, водієм, вантажем
Сигнал небезпеки (на стоянці)

Ліхтар заднього ходу
Ввімкнений двигун, ввімкнена задня передача

Стоп-сигнал
Увімкнений двигун, увімкнене гальмо

Призначення

Основним призначенням автомобільного освітлення є:

  • Попередження інших учасників дорожнього руху про намір водія змінити швидкість або напрямок руху
  • Забезпечення освітлення дорожнього покриття і простору попереду після настання темряви
  • Позначення транспортного засобу, його габаритів і напрямків руху для інших учасників дорожнього руху як в темний, так і у світлий час доби
  • Попередження інших учасників дорожнього руху про намір водія змінити швидкість або напрямок руху

В основі автомобільного освітлення лежить колірна мнемоніка: спереду застосовується білий колір, позаду — червоний, збоку — жовтий.

Розміщення елементів управління в сучасних автомобілях

Стоп-сигнал, денні ходові вогні і ліхтар заднього ходу вмикаються автоматично. Ручка управління покажчиками повороту використовується також для управління дальнім світлом фар. Часто на цій же ручці знаходяться тумблери управління габаритними вогнями, ближнім світлом фар і протитуманними ліхтарями. У деяких машинах (наприклад, групи «Фольксваген») ці тумблери знаходяться в іншому місці, під лівою рукою. Кнопка ввімкнення аварійної світлової сигналізації завжди розташована на центральній консолі автомобіля.

Історія
Автомобіль Renault AG-Fiacre Paris 1910 року з ацетиленовими фарами

Перші автомобільні ліхтарі застосовували гас [1], однак проблему освітлення вони вирішували досить слабо.

Пілот і авіаконструктор Луї Блеріо в 1896 році запропонував використовувати ацетиленові світильники. Для отримання ацетилена в автомобілі встановлювався спеціальний бак з карбідом кальцію і водою. Для ввімкнення фар водію доводилося відкривати кран подачі ацетилену, відкривати фари і запалювати вбудовані в них пальники сірниками[2].

Див. також

Примітки
  1. Светить всегда и везде! (рос.). 21 серпня 2009. Архів оригіналу за 24 березня 2012.
  2. Автомобильное освещение появилось не сразу (рос.). 2001.

Література
  • ГОСТ СССР 8769-75 (CT СЭВ 4122-83). Приборы внешние световые автомобилей, автобусов, троллейбусов, тракторов, прицепов и полуприцепов. Количество, расположение, цвет, углы видимости.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.