Пальник

Пальни́к, іноді горі́лка[1] прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Застосовується, наприклад, у підігрівачах нафти. Пальником також називають взагалі частину якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура. Використовують пальники як для освітлення, так і для нагрівання.

Схема водневого пальника.

Різновиди

Газові пальники розділяються на пальники з відкритим полум'ям, аргандові, регенеративні та пальники розжарювання.

  • Пальник з відкритим полум'ям — найменш економічний з усіх пальників. Буває розрізним і з 1—2 отворами.
  • Аргандовий пальник винайдено французьким фізиком Ф. П. А. Аргандом — первісно для олійних ламп, потім застосовано для газу. Тут газ витікає з ряду отворів, зроблених в кільці з каоліну або порцеляни. Пальник забезпечений склом і часто має ще металевий конус. Повітря притікає до полум'я зсередини і зовні; проходячи біля сильно нагрітих металевих частин і скла, воно нагрівається.
  • Регенеративний пальник продукти горіння утилізувалися для попереднього нагріву газу і повітря.
  • Пальник розжарювання. У них світильний газ не горить світним полум'ям, а служить для розжарювання поміщеного в нього твердого тіла. Пальники за конструкцією нагадують звичайний бунзеновський пальник. Для розжарювання уживається конус з платинової сітки або із золи, що отримується при прожаренні шерстяної і бавовняної тканини, просоченої солями рідкісних металів групи церію (церій, лантан і інші).
  • Пальник Ауера — найбільш поширений. Витрата газу в них на 1 свічу у годину падає до 1,5 літра; але з часом сила світла слабшає.
  • Пальники для нагрівання влаштовані так, що світильний газ перед горінням заздалегідь змішується в них з таким об'ємом повітря, який необхідне для повного горіння. Полум'я виходить майже безбарвне і найвищої температури. Найпростіше влаштований звичайний лабораторний бунзенівський пальник. Газ витікає з вузької трубки, що знаходиться у опорі пальника; на неї надіта ширша і довша трубка з отворами з боків для притоку повітря. Газові пальники мають безліч застосувань (для лабораторних, кухонних цілей, опалювання кімнат та ін.).

Конфорка

Примітки

  1. Горілка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. К. ; Ірпінь : Перун, 2005. ISBN 966-569-013-2.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  3. Конфорка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Камфорка // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.