Агінський Бурятський округ
Агінський Бурятський округ (рос. Аги́нский-Буря́тский о́круг; бур. Агын Буряадай тойрог) — адміністративно-територіальна одиниця з особливим статусом в Забайкальському краї. До 2008 року — Агінський Бурятський автономний округ — суб'єкт Російської Федерації у складі Читинської області, входив до складу Сибірського федерального округу. Анклав на території Читинської області РФ.
Агінський Бурятський округ | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Агінське | ||||
Країна | Росія | ||||
Регіон | Забайкальський край | ||||
Населення | |||||
- повне | |||||
Площа | |||||
- повна | |||||
Висота | |||||
- максимальна | 799 м | ||||
- мінімальна | 799 м | ||||
Дата заснування | 2008 | ||||
|
Площа території округу — 19 592 км². Чисельність населення на 2014 рік — 76 793 чол.
Адміністративний центр — Агінське.
Історія
26 вересня 1937 постановою ЦВК СРСР з Агінського і Улан-Ононського аймаків Бурят-Монгольської АРСР було утворено Агінський Бурят-Монгольський національний округ у складі Читинської області. 16 вересня 1958 , після заміни етноніма «бурят-монголи» на «буряти», округ перейменовано в Агінський Бурятський національний округ. З 7 жовтня 1977 — Агінський Бурятський автономний округ. З 31 березня 1992 був самостійним суб'єктом Російської Федерації.
1 березня 2008 в результаті його об'єднання з Читинською областю було утворено Забайкальський край, у складі якого було проголошено створення адміністративно-територіальної одиниці з особливим статусом — Агінського Бурятського округу.
Адміністративний поділ
У складі округу з 2006 року існують 42 муніципальних утворення, з них 3 муніципальних райони (що збігаються з адміністративно-територіальними районами), 4 міських і 35 сільських поселення. У Агінському Бурятському окрузі немає міст, 4 селища міського типу, 35 сільських адміністрацій, всього 62 сільських населених пунктів.
- Агінський район
- Дульдургінський район
- Могойтуйський район
- Міський округ селища Агінське
- Національний склад населення
Народ | 1959[1] | 1970[2] | 1979[3] | 1989 | 2002[4] |
---|---|---|---|---|---|
буряти | 47,6 % | 50,4 % | 52,0 % | 54,9 % | 62,5 % |
росіяни | 48,6 % | 44,0 % | 42,1 % | 40,8 % | 35,1 % |
татари | … | 1,6 % | 1,2 % | … | … |
українці | … | 1,2 % | 1,2 % | … | … |
калмики | 1,1 % | … | … | … | … |