Адальберт Штіфтер
Адальбе́рт Шті́фтер (нім. Adalbert Stifter; ['aːdalbɛrt]) — австрійський письменник, поет, художник і педагог.
| Адальберт Штіфтер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Adalbert Stifter | ||||
 | ||||
| Народився |
23 жовтня 1805[1][2][…] Горні Плана, Чеський Крумлов[3][4][…] | |||
| Помер |
28 січня 1868[1][2][…] (62 роки) Лінц, Ерцгерцогство Австрії над Енсd, Долитавщина, Австро-Угорщина[5][6] ·знекровленняd | |||
| Поховання | Лінц | |||
| Країна |
 Австрійська імперія Долитавщина | |||
| Діяльність | письменник, художник, поет, педагог, preservationist | |||
| Alma mater | Віденський університет | |||
| Мова творів | німецька[1] | |||
| Роки активності | з 1830 | |||
| Magnum opus | Rock Crystald, Der Nachsommerd і Witikod | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Адальберт Штіфтер у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Штіфтер народився 23 жовтня 1805 в Оберплані (Богемія). Навчався в бенедиктинській гімназії в Кремсмюнстері (Верхня Австрія). Закінчив Віденський університет (1830). Давав приватні уроки, торгував творами живопису. В 1849–1866 служив інспектором народних шкіл Верхньої Австрії. Дружив і листувався з Ґрільпарцером, Ленау.
Помер Штіфтер 28 січня 1868 в Лінці. Хворіючи на цироз печінки, в приступі депресії перерізав собі горло бритвою.
Посмертна доля
Творчість Штіфтера, що належала до епохи бідермаєру, високо цінили Гофмансталь, Томас Манн, Петер Гандке. Його проза не раз екранізувалася. В 2008 швейцарський режисер Гайнер Ґеббельс показав у Авіньйоні спектакль «Річ Штіфтера».
Див. також
- 7127 Штіфтер — астероїд, названий на його честь.
Посилання
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Adalbert Stifter
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118618156 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Штифтер Адальберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Krackowizer F., Berger F. Biographisches Lexikon des Landes Österreich ob der Enns: Gelehrte, Schriftsteller und Künstler Oberösterreichs seit 1800 — Pas, Linz: Verein und Institut für Ostbairische Heimatforschung, 1931. — S. 325–328. — 411 с.