Адам Коллар

Адам Коллар (словац. Adam František Kollár de Keresztén, угор. Kollár Ádám Ferenc; 17 квітня 1718, Терхова 10 липня 1783, Відень) словацький письменник, історик, бібліотекар. За його мудрість і обсяг знань його прозвали «Словацьким Сократом». Коллару також приписують введення терміну етнологія та формулювання його першого визначення в 1783. Деякі автори бачать в ньому одного з найбільш ранніх прословацьких, прослов'янських активістів в Габсбурзькій монархії.

Адам Коллар
словац. Adam František Kollár
Народився 17 квітня 1718(1718-04-17)[1][2] або 15 квітня 1723(1723-04-15)[3]
Терхова, Жиліна, Жилінський край
Помер 10 липня 1783(1783-07-10)[4][1][2] або 15 липня 1783(1783-07-15)[3]
Відень, Габсбурзька монархія[4]
Країна  Словаччина
Діяльність правник, історик, етнолог, policy advisor, письменник, бібліотекар, архіваріус, мовознавець, поет, редактор
Alma mater Віденський університет
Галузь історія
Заклад Марія Терезія
Посада письменник, історик, бібліотекар
Батько Матей Коларик
Мати Регина Мисловська
Діти Тереза

 Адам Коллар у Вікісховищі

Біографія

У своїх публікаціях вимагав скасування кріпосного права, оподаткування дворянства і введення свободи віросповідання. Він зазначав, що старе феодальне суспільство потребує радикальної реформи. Коллар своїми поглядами вплинув на освітні реформи Марії-Терезії. Він був прихильником освіченого абсолютизму, вимагав рівноправності громадян. Угорське дворянство відхиляло всі запропоновані реформи, тому що воно відчувало в них загрозу. Також, Коллар виступав за зміцнення влади монарха (у праці «De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae circa sacra apost. Regnum Ungariae»). Обурення угорських представників в парламенті призвели до привселюдного знищення праць Коллара на Братиславській площі. Коллар був першим словаком, що зібрав велику бібліотеку за підтримки Віденського двору і займався науковим вивченням слов'янської історії.

Праці

  • 1761 / 1762 Viedenská zbierka dokumentov všetkých čias (Analecta monumentorum omnis aevi Vindobonensia, I—II.), Viedeň
  • 1762 Casp. Ursini Velii de bello Pannonico libri decem cum adnotationibus et appendice critico, Viedeň
  • 1763 Nicolai Olahi… Hungaria et Attila…, Viedeň, reedícia diela od Mikuláša Oláha
  • 1764 O pôvode a nepretržitom používaní zákonodárnej moci v cirkevných záležitostiach aspoštolských kráľov uhorských (De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae legilatoriae circa sacra apost. regnum Ungariae)
  • 1769 O pôvode, rozšírení a osadení rusínskej národnosti v Uhorsku (De ortu, progressu et inclatu nationis Ruthenicae in Hungaria), prvé dejiny uhorských Ukrajincov
  • 1772 Jurium Hungariae in Russiam minorem et Podoliam, Bohemiaeque in Osvicensem et Zatoriensem ducatus explicatio, Viedeň; aj v nemčine
  • 1777 Učebný poriadok (Ratio educationis), pedagogické práce ovplyvňujúce školskú reformu
  • 1783 Pôvaby dejín verejného práva uhorského kráľovstva (Historiae jurisque publici regni Ungariae amoenitates, I—II., Viedeň)

Джерела

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Kollar von Keresztén, Adam Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 12. — S. 324.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118564846 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.