Адам Коллар
Адам Коллар (словац. Adam František Kollár de Keresztén, угор. Kollár Ádám Ferenc; 17 квітня 1718, Терхова — 10 липня 1783, Відень) — словацький письменник, історик, бібліотекар. За його мудрість і обсяг знань його прозвали «Словацьким Сократом». Коллару також приписують введення терміну етнологія та формулювання його першого визначення в 1783. Деякі автори бачать в ньому одного з найбільш ранніх прословацьких, прослов'янських активістів в Габсбурзькій монархії.
Адам Коллар | |
---|---|
словац. Adam František Kollár | |
| |
Народився |
17 квітня 1718[1][2] або 15 квітня 1723[3] Терхова, Жиліна, Жилінський край |
Помер |
10 липня 1783[4][1][2] або 15 липня 1783[3] Відень, Габсбурзька монархія[4] |
Країна | Словаччина |
Діяльність | правник, історик, етнолог, policy advisor, письменник, бібліотекар, архіваріус, мовознавець, поет, редактор |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | історія |
Заклад | Марія Терезія |
Посада | письменник, історик, бібліотекар |
Батько | Матей Коларик |
Мати | Регина Мисловська |
Діти | Тереза |
Адам Коллар у Вікісховищі |
Біографія
У своїх публікаціях вимагав скасування кріпосного права, оподаткування дворянства і введення свободи віросповідання. Він зазначав, що старе феодальне суспільство потребує радикальної реформи. Коллар своїми поглядами вплинув на освітні реформи Марії-Терезії. Він був прихильником освіченого абсолютизму, вимагав рівноправності громадян. Угорське дворянство відхиляло всі запропоновані реформи, тому що воно відчувало в них загрозу. Також, Коллар виступав за зміцнення влади монарха (у праці «De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae circa sacra apost. Regnum Ungariae»). Обурення угорських представників в парламенті призвели до привселюдного знищення праць Коллара на Братиславській площі. Коллар був першим словаком, що зібрав велику бібліотеку за підтримки Віденського двору і займався науковим вивченням слов'янської історії.
Праці
- 1761 / 1762 — Viedenská zbierka dokumentov všetkých čias (Analecta monumentorum omnis aevi Vindobonensia, I—II.), Viedeň
- 1762 — Casp. Ursini Velii de bello Pannonico libri decem cum adnotationibus et appendice critico, Viedeň
- 1763 — Nicolai Olahi… Hungaria et Attila…, Viedeň, reedícia diela od Mikuláša Oláha
- 1764 — O pôvode a nepretržitom používaní zákonodárnej moci v cirkevných záležitostiach aspoštolských kráľov uhorských (De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae legilatoriae circa sacra apost. regnum Ungariae)
- 1769 — O pôvode, rozšírení a osadení rusínskej národnosti v Uhorsku (De ortu, progressu et inclatu nationis Ruthenicae in Hungaria), prvé dejiny uhorských Ukrajincov
- 1772 — Jurium Hungariae in Russiam minorem et Podoliam, Bohemiaeque in Osvicensem et Zatoriensem ducatus explicatio, Viedeň; aj v nemčine
- 1777 — Učebný poriadok (Ratio educationis), pedagogické práce ovplyvňujúce školskú reformu
- 1783 — Pôvaby dejín verejného práva uhorského kráľovstva (Historiae jurisque publici regni Ungariae amoenitates, I—II., Viedeň)
Джерела
- Karl Kehrbach, Das Oesterreichische Gymnasium in Zeitalter Maria Theresias 1: Monumenta Germaniae Pedagogica, Band XXX. 1905.*
- Friedrich Koger: Die Anfänge der Ethnologie in Wien: ein Beitrag zur Wissenschaftsgeschichte. Lit Verlag, Wien 2008. ISBN 978-3-7000-0700-5
- Ján Tibenský: Slovenský Sokrates. Život a dielo Adama Františka Kollára.. Tatran, Bratislava 1983.
Примітки
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Dr. Constant v. Wurzbach Kollar von Keresztén, Adam Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 324.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118564846 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.