Адам Ґерстманн

Походив зі сім'ї гімназійного професора, доктора філософії і директора реальної школи Теофіля Ґерстманна. Навчався у Другій львівській гімназії, де й склав іспит зрілості. У 1891 році вступив до Львівської духовної семінарії, де навчався два семестри. Вищі богословські студії продовжував у Львівському університеті на богословському факультеті (1891—1892), в Інсбруці в інституті Канізіянум (1893—1896), де був висвячений і здобув ступінь доктора богослов'я, та в Римі. Після завершення навчання працював катехитом жіночої школи св. Марії Магдалини та заступником вчителя релігії в цісарсько-королівській гімназії Франца Йосифа у Львові[1].

Згідно з рескриптом Міністерства (22 серпня 1900 року) та ухвалою ради професорів богословського факультету (2 жовтня 1900 року), о. Ґерстманну дозволялося стати приватним доцентом пастирського богослов'я на богословському факультеті Львівського університету[1].

У 1907 році став надзвичайним професором богослов'я Львівського університету, у 1910 році — звичайним професором. Був керівником кафедри морального богослов'я. Ректор Львівського університету в 1927—1928 і 1932—1933 академічних роках, проректором у 1928—1929 році, деканом богословського факультету в 1912—1913, 1914—1915, 1915—1916, 1916—1917, 1929—1930 та обраний влітку 1939 року[2]. Був ерудитом зі всесторонніми зацікавленнями.

Помер у Львові в часі радянської окупації, похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі.

Гробівець на Личаківському цвинтарі

• Командорський хрест Ордена Відродження Польщі[3].

• Г. О. Матвієнко Професори кафедр теологічного факультету Львівського університету (кінець ХІХ–початок ХХ ст.)
• Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. ISBN 978-83-7188-964-6.